Про помилки та спірні рішення ВЛК: судово-медичні та юридичні аспекти розповіла директор Центру ТОВ «Експертно-консультативний центр Ергард та партнери», судово-медичний експерт вищої кваліфікаційної категорії, 2-го класу судового експерта, кандидат медичних наук, доцент Наталія Ергард під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Херсонської області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками помилки та спірні рішення ВЛК, а саме:
- 1. Типові помилки у висновках ВЛК;
- 2. Спірні ситуації в оцінці стану здоров’я військовослужбовців;
- 3. Особливості аналізу медичної документації в експертній практиці;
- 4. Ключові аспекти взаємодії адвоката з судово-медичним експертом.
У рамках характеристики рішень ВЛК акцентовано на наступному:
- Типові помилки у висновках ВЛК
Серед типових помилок:
- неправильне визначення ступеня придатності;
- неправильне застосування конкретної статті Розкладу хвороб;
- прийняття ЦВЛК непідтвердженого діагнозу;
- невірна оцінка функціональних порушень;
- відсутність повного опису рентгенологічних змін;
- неправильне трактування результатів обстежень та вимірів;
- невірне визначення ступеня деформації;
- відсутність підтвердження нозологічного діагнозу відповідно до МКХ-10.
Окремо зазначено приклади:
- «НЕ вірно визначили придатність»;
- «НЕ вірно визначили / Вірно визначили».
Також наведені приклади неправильного застосування статей:
- 74в чи 38в;
- 61а замість 61б;
- необхідність визначення ІММЛШ перед оскарженням за статтею 39б.
- Спірні ситуації в оцінці стану здоров’я військовослужбовців
Наведено приклади спірних ситуацій щодо оцінки захворювань, ступеня функціональних порушень та причинного зв’язку.
До таких ситуацій належать:
- оцінка хронічної хвороби нирки при агенезії однієї нирки;
- розмежування форм іхтіозу та визначення тяжкості перебігу;
- оцінка клінічних проявів псоріазу;
- інтерпретація результатів тредміл-тесту;
- визначення функціонального класу стенокардії за MET;
- прийняття ЦВЛК непідтвердженої стенокардії ІІ ФК;
- визначення наслідків лакунарного інфаркту та ішемічного інсульту;
- оцінка наслідків черепно-мозкової травми;
- оцінка площі дефекту черепа після заміщення титановою пластиною та аутокісткою;
- визначення ступеня клиноподібної деформації хребців;
- оцінка ступеня порушення функції кінцівки;
- визначення ступеня звуження суглобової щілини;
- розмежування артрозу І ступеня та більш тяжких змін;
- оцінка ступеня деформації нижніх кінцівок за величиною кута;
- оцінка клінічно ізольованого синдрому як можливого дебюту розсіяного склерозу.
Також наведено формулювання:
- «клінічно позитивна / сумнівна з боку ЕКГ»;
- «Є ознаки можливих ішемічних змін, що потребують подальшої діагностики».
- Особливості аналізу медичної документації в експертній практиці
Підкреслюється, що експертний аналіз базується на:
- клінічному діагнозі;
- результатах інструментальних обстежень;
- правильному застосуванні Розкладу хвороб;
- оцінці функціональних порушень.
Зазначено, що клінічний діагноз повинен бути:
- медичним висновком про стан здоров’я;
- сформульованим у термінах прийнятих класифікацій;
- відображеним у номенклатурі хвороб;
- нозологічним відповідно до МКХ-10.
У межах аналізу медичної документації оцінюються:
- результати ЕКГ та тредміл-тесту;
- MET та функціональний клас стенокардії;
- ступінь деформації хребців;
- площа дефектів кісток;
- ступінь порушення функції кінцівок;
- ширина суглобових щілин;
- ступінь звуження суглобової щілини;
- кутові показники деформацій;
- результати дослідження ліквору на олігоклональні смуги.
Окремо наведено приклади:
- зразка локального статусу;
- фіксації розмірів суглобової щілини;
- оцінки звуження по медіальних і латеральних відділах.
- Ключові аспекти взаємодії адвоката з судово-медичним експертом
Взаємодія адвоката з експертом пов’язується насамперед із:
- правильним визначенням статті Розкладу хвороб;
- аналізом медичної документації;
- встановленням функціональних порушень;
- перевіркою правильності визначення придатності;
- підготовкою до оскарження рішень ВЛК;
- оцінкою повноти обстеження;
- оцінкою підтвердження діагнозу;
- перевіркою відповідності діагнозу МКХ-10;
- аналізом рентгенологічних, лабораторних та інструментальних даних.
Підкреслюється значення:
- протоколів та стандартів діагностики і лікування МОЗ України;
- адаптованих клінічних настанов;
- нормативного застосування Наказу № 402 та статей Розкладу хвороб.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.