Про відносини адвоката з судом через призму Правил адвокатської етики розповів голова секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів Запорізької області, що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ.
Лектор докладно проаналізував разом з учасниками відносини адвоката з судом через призму ПАЕ, а саме:
- 1. Принцип законності у відносинах з судом.
- 2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом.
- 3. Принцип пріорітетності інтересів клієнта у відносинах із судом.
- 4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом.
- 5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо –скарга.
- 6. Узагальнення практики ВКДКА.
- 7. Неявка адвоката.
- 8. Залишення зали.
- 9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання.
- 10. Переривання коментарями.
У рамках характеристики відносин адвоката з судом акцентовано на наступному:
1. Принцип законності у відносинах з судом
Принцип законності означає, що адвокат у відносинах із судом зобов’язаний діяти в межах і у спосіб, визначений законом та професійними стандартами. При цьому не можна вважати, що Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» має пріоритет над іншими законами — адвокат повинен дотримуватись комплексу нормативних актів.
Адвокат зобов’язаний дотримуватись:
- процесуального законодавства;
- законодавства про адвокатуру;
- законодавства про судоустрій і статус суддів;
- іншого законодавства, що регулює поведінку учасників процесу;
- Правил адвокатської етики (ст. 42 ПАЕ).
Забороняється:
- спонукати свідків до неправдивих показань;
- застосовувати незаконний тиск (погрози, шантаж);
- використовувати особисті зв’язки для впливу на суд;
- застосовувати незаконні чи неетичні засоби;
- займати позицію всупереч волі клієнта (крім випадку самообмови).
2. Принцип незалежності адвоката у відносинах з судом
Незалежність означає, що адвокат:
- не повинен піддаватися впливу суду;
- не може змінювати свою позицію задля «кращих стосунків» із судом;
- має діяти самостійно у виборі правової позиції.
Цей принцип тісно пов’язаний із правом адвоката вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, ПАЕ та договором (ст. 43 ПАЕ), але лише у визначених законних формах.
3. Принцип пріоритетності інтересів клієнта у відносинах із судом
Адвокат зобов’язаний:
- наполегливо відстоювати інтереси клієнта;
- не поступатися незалежністю;
- не йти на компроміси, що шкодять клієнту;
- реагувати на порушення закону;
- не ігнорувати зневажливе ставлення до клієнта.
Водночас цей принцип не означає вседозволеність: дії адвоката повинні здійснюватися у межах закону та етики.
4. Принцип чесності та порядності у відносинах з судом
Адвокат повинен:
- діяти чесно, гідно і добропорядно;
- поважати права інших учасників процесу;
- не порушувати їх процесуальні права;
- не затягувати розгляд справи (ст. 44 ПАЕ).
Заборонено:
- робити неправдиві заяви щодо:
- обставин справи;
- суті доручення;
- своїх повноважень (ст. 12-1 ПАЕ).
5. Окрема ухвала, постанова, лист суду тощо – скарга
До скарг на адвоката відносяться:
- заяви громадян;
- ухвали, постанови, звернення суддів;
- матеріали слідчих органів;
- звернення органів адвокатського самоврядування тощо.
Окрема ухвала суду = скарга на адвоката.
Суд може постановити окрему ухвалу у разі:
- зловживання процесуальними правами;
- порушення обов’язків;
- неналежного виконання адвокатських функцій (ст. 262 ЦПК, ст. 246 ГПК).
Важливо:
- скарга має відповідати вимогам (ст. 14 Положення);
- будь-яка ухвала перевіряється на обґрунтованість;
- практика ВКДКА (№ VII-020/2020, № XII-001/2020): рішення без дослідження доказів є незаконними.
6. Узагальнення практики ВКДКА
Основні підходи:
- адвокат зобов’язаний дотримуватись порядку в суді;
- виконувати розпорядження головуючого;
- не порушувати дисципліну та не вступати у суперечки з судом.
Ознаки дисциплінарного проступку:
- образи суду чи учасників;
- безпідставні звинувачення;
- перебивання виступів;
- конфлікти із суддями.
(Рішення ВКДКА № V-005/2021).
7. Неявка адвоката
Ключові положення:
Поважні причини:
- обставини війни (повітряна тривога, відсутність транспорту тощо);
- хвороба;
- зайнятість в іншому процесі (за наявності доказів).
Не є поважними:
- надумані причини;
- самостійно створені обставини (наприклад, «відпустка» після погодження дати);
- необґрунтоване затягування.
Важливі висновки ВКДКА:
- необхідне належне повідомлення адвоката;
- причини перевіряються;
- систематична неявка може бути проступком;
- припинення договору без повідомлення клієнта — порушення.
(Рішення: № V-003/2018, № IV-002/2022, № XII-019/2021 тощо).
8. Залишення зали судового засідання
Залишення зали:
- може бути розцінене як неповага до суду;
- може спричинити дисциплінарну відповідальність.
ВКДКА підкреслює:
- протест адвоката має здійснюватися у процесуальних формах (клопотання, відводи, скарги);
- самовільне залишення залу, що призводить до зриву засідання — неналежна поведінка.
(Рішення № XII-016/2019, № II-009/2021).
9. Суперечки з судом, намагання зірвати засідання
Неприпустима поведінка:
- агресивні суперечки з судом;
- перебивання судді;
- ігнорування розпоряджень;
- образи, погрози;
- навмисний зрив засідання.
Наслідки:
- дисциплінарна відповідальність;
- можливе зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
(Рішення № IV-013/2018, № II-015/2021).
10. Переривання коментарями
Переривання:
- суддів;
- учасників процесу;
- свідків
є порушенням процесуального порядку.
Такі дії:
- свідчать про неетичну поведінку;
- можуть містити ознаки дисциплінарного проступку.
Водночас:
- висловлювання адвоката, що відображають позицію клієнта, не є підставою для відповідальності, якщо мають фактичну основу.
(Рішення № I-032/2018, № I-018/2018).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.