Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Особливості підстав проведення негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) та визнання недопустимими їх результатів”, Панченко Максим, адвокат, доктор юридичних наук, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ розповів про поняття та загальну характеристику негласних (слідчих) розшукових дій. Розглянув відмінність негласних слідчих (розшукових) дій від «гласних» слідчих (розшукових) дій.
У зв’язку з прийняттям нового КПК України в 2012 році у вітчизняний кримінальний процес впроваджено новий інститут негласних слідчих (розшукових) дій.
Глава 21 цього Кодексу детально розкриває поняття негласних слідчих (розшукових) дій, підстави, суб’єкти та строки їх проведення, порядок прийняття рішення та здійснення цих дій, вимоги до клопотання слідчого, прокурора до слідчого судді та ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НС(Р)Д, вимоги до постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, перелік та характеристика видів негласних слідчих (розшукових) дій, порядок фіксації ходу і результатів НС(Р)Д та їх використання у доказуванні під час кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії визначаються як різновид слідчих (розшукових) дій відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків передбачених КПК.
До особливостей НС(Р)Д, що суттєво відрізняє їх від інших слідчих (розшукових) дій відноситься те, що порядок і методика їх проведення регулюються не кримінальним процесуальним законом, а окремими підзаконними нормативно-правовими актами органів, у складі яких перебувають відповідні уповноважені оперативні підрозділи. Особливістю НС(Р)Д є також і те, що вони проводяться у випадках, якщо відомості про злочин або особу, що його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.
Практично у всіх випадках проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відмінність негласних слідчих (розшукових) дій від “гласних” слідчих розшукових дій:
- мають негласний (неочевидний, скритий, прихований) характер, коли відомості про факт та методи їх проведення не розголошуються та не повідомляються особам стосовно яких здійснюються такі дії;
- негласний характер цих дій передбачає можливість застосування під час їх проведення конфіденційних засобів та методів, у тому числі спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації про готування або вчинення злочину, а також про осіб, які готують або вчинили злочин (Постанова Кабміну No 669 від 22.09.2016 р надається перелік спеціальних засобів негласного отримання інформації);
- безпосередній порядок, тактика та методика проведення негласних слідчих (розшукових) дій регулюються не КПК, а окремими відомчими або між відомчими нормативно-правовими актами органів, у складі яких перебувають підрозділи, уповноважені на проведення цих дій (напр. Інструкція про організацію і проведення НСРД та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16.11.2012 року);
- дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, що тимчасово обмежують конституційні особи, надається виключно ухвалою слідчого судді суду апеляційної інстанції;
- не підлягає розголошенню інформація, отримана в результаті проведення негласних слідчих (розшукових)дій;
- протокол про проведення негласних слідчих (розшукових) дій разом з додатками до нього не пізніше ніж через 24 години після їх припинення передаються прокурору, який вирішує питання про можливість використання їх результатів для доказування у кримінальному провадженні;
- наявність інших особливих процесуальних повноважень прокурора при прийнятті рішення, проведенні та використанні результатів НС(Р)Д у кримінальному провадженні (ст. 131 -1 Конституції України саме прокурор відповідальний за дотримання законності, прав людини при проведенні НСРД);
- можливість додаткового дослідження слідчим, прокурором інформації, отриманої за результатами негласних дій, що проводились із застосуванням спеціальних технічних засобів, про що складається окремий протокол (ст. 266 КПК);
- можливість у будь-якому випадку перевірити достовірність результатів негласних слідчих (розшукових) дій експертним шляхом.
Вищевказані особливості обумовлюють проведення НСРД виключно у режимі секретності, тобто за умов дотримання спеціального порядку одержання, оформлення та зберігання отриманої інформації згідно з вимогами законодавства, що регулює захист державної таємниці, у тому числі особливий порядок засекречування та розсекречування матеріальних носіїв інформації щодо проведення НСРД.
Співвідношення негласних слідчих (розшукових) дій та оперативно-розшукових заходів:
- На відміну від негласних слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукова діяльність регулюється насамперед відповідним Законом, який їх визначає, як систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних заходів
- Оперативно-розшукова діяльність проводиться до початку досудового розслідування, а НС(Р)Д проводиться виключно після початку досудового розслідування
- У разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ зобов’язаний невідкладно направити зібрані матеріали до відповідного органу досудового розслідування, а стосовно негласних слідчих (розшукових) дій, то фіксація ходу і результатів цих дій відповідає загальним правилам фіксації кримінального провадження
- Завданням оперативно-розшукова діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, а у випадку НС(Р)Д, то їх дії спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів
Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймають:
- cлідчий
- керівник органу досудового розслідування
- прокурор
У випадках, передбачених КПК України, якщо здійснення вказаних дій пов’язане з тимчасовим обмеженням конституційних прав особи, рішення про їх проведення приймає слідчий суддя апеляційного суду за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором (з’явилась практика відмови у задоволенні зазначених клопотань чого раніше не було).
Слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої(розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.
Проводити негласні слідчі (розшукові) дії мають право проводити:
- слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину;
- за письмовим дорученням слідчого, прокурора – уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, НАБУ, ДБР, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України;
- за рішенням слідчого чи прокурора до проведення таких дій можуть залучатись інші особи (ч. 6 ст. 246 КПК – конфіденти).
Прокурор не є суб’єктом проведення НСРД, але він є основною найголовнішою фігурою та відповідальний за все, що пов’язано з проведенням НСРД (може в будь-який момент припинити проведення НСРД, знищити результати, перевіряє наявність провокації та обґрунтовує її відсутність у клопотаннях, постановах про проведення НСРД, протягом 24 годин з моменту закінчення проведення НСРД саме йому надсилають протокол за результатами проведення НСРД з додатками , може перепровірити результати проведення НСРД і скласти свій протокол по результатам проведення НСРД, , ініціює питання розсекречення протоколів за результатами проведення НСРД тощо).