Відсутність реєстрації права власності не зумовлює позбавлення спадкоємця прав користування та володіння майном, що виникають із часу відкриття спадщини

22 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного
провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Сварожич» (далі – ТОВ «Охоронна компанія «Сварожич») про усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку та відшкодування моральної шкоди.

Суди встановили, що позивач прийняв у спадщину частину будинку після смерті
дружини як спадкоємець першої черги за законом, оскільки постійно проживав зі спадкодавицею на час відкриття спадщини та подав до нотаріуса заяву про її прийняття. Відповідач змінила замки на вхідних дверях і найняла охоронну фірму, яка не пускала позивача до будинку, тому він звернувся до суду з позовом
про усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку.

Рішенням районного суду позов задоволено частково, зобов’язано відповідача
усунути перешкоди у користуванні частиною житлового будинку шляхом видачі
позивачу ключів від замка (замків) вхідних дверей. У задоволенні іншої частини
позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду постанову апеляційного суду скасовано, залишено у силі рішення суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв
спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом із тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п’ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який
прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця
права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про
реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює
позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття
спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном з використанням способів, визначених главою 29 ЦК України.

Після смерті дружини позивач в установленому законом порядку прийняв
спадщину, яка складається зі спірної частини будинку, тобто правові підстави
користування позивачем спірною частиною житлового будинку змінилась, а не припинились.

З моменту відкриття спадщини позивач як спадкоємець першої черги, який прийняв спадщину відповідно до частини п’ятої статті 1268 ЦК України, набув
право володіння і право користування спадковим майном, та набуде право ним
розпорядитись після оформлення спадщини.

Оскільки відповідач чинив позивачу перешкоди у користуванні належним
останньому майном, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про
задоволення позову в частині зобов’язання ОСОБА_2 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні частиною житлового будинку.

Верховний Суд також зазначив, що наявність судового спору щодо спадкового
майна не припиняє право позивача як спадкоємця на спадкове майно, відповідно, не є перешкодою для захисту такого права в судовому порядку до моменту, поки судом не буде встановлено відсутність такого права.

Позивач, прийнявши спадщину після смерті своєї дружини, навіть за умови, що він не отримав свідоцтва про право на спадщину, на підставі закону має речові
права на спірне майно, які підлягають захисту у судовому порядку, у тому числі
шляхом усунення йому перешкод у користуванні майном у порядку глави 29 ЦК
України.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі No 463/6829/21-ц (провадження No 61-12264св22) можна ознайомитися за посиланням https://reestr.court.gov.ua/Review/109855002.