ВРП вирішила залишити без розгляду скаргу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Оксани Голуб

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 17 травня 2021 року вирішила залишити без розгляду скаргу стосовно судді Шевченківського районного суду міста Києва Оксани Голуб, оскільки доводам скарги щодо можливого порушення нею норм матеріального та процесуального права може бути надана оцінка лише судом вищої інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Про це повідомляє прес-служба ВРП.

Так, на думку скаржника, суддя упереджено розглянула справу, безпідставно затягувала строки її розгляду, порушила засади гласності і відкритості судового процесу та винесла  неправомірний і завідомо неправосудний вирок  від 18 січня 2021 року із грубим порушенням норм матеріального і процесуального права.    

Також у скарзі зазначено, що незаконними ухвалами від 21 лютого 2019 року, 21 червня 2019 року суддя Голуб О.А. безпідставно відмовила громадянам у доступі до правосуддя – не залучила їх до розгляду як потерпілих. 

За результатами попереднього розгляду дисциплінарної скарги Дисциплінарна палата констатувала, що дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.

Зміст дисциплінарної скарги в зазначеній частині фактично зводиться до незгоди із процесуальними діями під час розгляду судової справи, ухвалами та винесеним суддею Голуб О.А. вироком.

Ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 21 лютого, 21 червня 2019 року не підлягають окремому оскарженню в силу вимог статті 392 КПК України, при цьому заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду від 18 січня 2021 року (відповідно до вказаної статті).

Крім того, згідно зі статтею 396 КПК України саме в апеляційній скарзі учасник справи зазначає, у чому полягає незаконність та необґрунтованість судового рішення, та має право зазначити про нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.

Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Саме суд апеляційної інстанції має повноваження усунути допущені судом першої інстанції порушення у разі обґрунтованості таких доводів.

Слід зауважити, що Дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя, які здійснюють дисциплінарні провадження щодо суддів, не наділені законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень.

Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що судом вищої інстанції під час перегляду справи в апеляційному порядку може бути надана оцінка доводам апеляційної скарги щодо можливого порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час розгляду вказаної справи, а також щодо необхідності залучення громадян як потерпілих у кримінальному провадженні і, як наслідок, встановлена наявність чи відсутність порушення їхніх  прав і свобод.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Крім того, попередньою перевіркою встановлено, що тривалий строк розгляду справи суддею Голуб О.А., на який посилається скаржник, зумовлений об’єктивними обставинами, а саме надмірним навантаженням судді, її перебуванням у відпустці та тимчасовою непрацездатністю, а також запровадженням карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, задоволенням клопотань сторін про відкладення розгляду справи, зайнятістю судді в колегіальному розгляді кримінальних проваджень, необхідністю виклику свідків та експертів.

Наведене свідчить про відсутність у поведінці вказаної судді такої обов’язкової ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як безпідставне затягування або невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом.

Під час попередньої перевірки Дисциплінарною палатою встановлено, що судове засідання, призначене на 18 січня 2021 року, транслювалось в режимі онлайн на офіційному вебпорталі «Судова влада України», що свідчить про дотримання суддею Голуб О.А. засад гласності і відкритості судового процесу.

Тому Друга Дисциплінарна палата дійшла висновку, що скаржник помилково ототожнює проведення закритого судового засідання з обмеженням доступу в судове засідання осіб, які не є учасниками справи, що свідчить про власне тлумачення ним вимог частини другої статті 27 КПК України.