Судді Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду Олена Білоконь розповіла про деякі аспекти розгляду цивільних справ у порядку окремого провадження під час дії воєнного стану, який іноді унеможливлює реєстрацію деяких актів цивільного стану у звичайному порядку й породжує необхідність встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення.
Про це повідомляє Судова влада.
Рішення суду про встановлення факту смерті є підставою для одержання в органах ДРАЦС документа, що підтверджує смерть особи, воно має значення для реалізації майнових та немайнових прав заявника, тому рішення суду має ґрунтуватися на повному і всебічному з’ясуванні обставин справи на підставі доказів, що достовірно підтверджують настання смерті особи в певний час за певних обставин.
Водночас за відсутності переконливої доказової бази на підтвердження факту смерті особи в законодавстві (статті 43–48 ЦК України, 305–309 ЦПК України) передбачено інші процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органи ДРАЦС можуть видати свідоцтво про смерть (справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою).
Правова оцінка доказам на підтвердження факту народження чи смерті особи на ТОТ надається судом у сукупності, у тому числі з урахуванням інформації, яка міститься в документах, виданих органами та установами самопроголошених утворень, розташованих на окупованій території (постанова КЦС ВС від 12 травня 2021 року у справі № 220/1582/20) .
Такий підхід до оцінки доказів відповідає вимогам як національного, так міжнародного законодавства, зазначила суддя. Так, відповідно до вимог частин 1–3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» (в редакції від 21 квітня 2022 року) будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Олена Білоконь звернула увагу на «намібійські винятки», зроблені в Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії». В них ідеться, що попри незаконність і недійсність дій Південної Африки від імені або щодо Намібії ця недійсність не може бути застосовна до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів. Такі винятки застосовані в практиці ЄСПЛ.
Також доповідачка проаналізувала практику Верховного Суду щодо встановлення факту родинних стосунків з метою отримання грошової компенсації у зв’язку зі смертю військовослужбовця (постанови КЦС ВС від 12 березня 2023 року у справі № 290/289/22, від 17 травня 2023 року у справі № 343/1548/22). Суд указав, що за предметом і можливими правовими наслідками такі спори існують у сфері публічно-правових відносин, а отже не підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.