03 листопада 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного
провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Городищенської міської ради
Черкаської області про встановлення факту родинних відносин, визнання права
власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом.
Суд установив, що баба позивача ОСОБА_2 не перебувала у зареєстрованому шлюбі з батьком її матері ОСОБА_4. За час їх спільного проживання народилася
дитина – її мати ОСОБА_3, у реєстрі актового запису у графі «матір» ОСОБА_3 з невідомих підстав зазначено іншу особу. Після припинення спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 останній виїхав у невідомому напрямку. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на земельну частку (пай) у колективному сільськогосподарському підприємстві «Дружба» (далі – КСП «Дружба»), яку ОСОБА_3 фактично успадкувала після смерті матері ОСОБА_2, але не оформила спадкові права на земельну частку (пай) у встановленому законом порядку. Нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на майно її покійної матері та документального підтвердження родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, мотивуючи тим, що цивільна правоздатність баби та матері
ОСОБА_1, факт родинних відносин між якими вона просила встановити, припинена у зв’язку з їх смертю, внаслідок чого звернення позивача з вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, в інтересах померлих суперечить нормам цивільного права. Вимога про визнання права власності на пай у порядку спадкування похідна від попередньої, тому також не підлягала задоволенню.
Верховний Суд скасував судові рішення та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на таке.
Спірні правовідносини щодо встановлення факту, який має юридичне значення, регулюються главою 6 розділу IV ЦПК України.
Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку у разі, якщо цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Висновки судів про т е, що цивільна правоздатність баби та матері ОСОБА_1
припинилася після їх смерті, тому вимога позивачки про встановлення між останніми, як матір’ю та дочкою, родинних відносин суперечить нормам
цивільного права, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 просила встановити факт
родинних відносин між останніми у зв’язку з тим, що він безпосередньо породжує юридичні наслідки, а саме право матері позивача на спадщину – спірну земельну частку, у порядку спадкування за законом.
Суди не врахували, що встановлення юридичного факту – родинних відносин між померлими бабою та матір’ю позивача, не має юридичного наслідку що
вирішення їх прав та обов’язків, оскільки таке встановлення буде лише
підтвердженням народження бабою матері ОСОБА_1.
По суті суди застосували правову позицію Верховного Суду про те, що позовні
вимоги не можуть заявлятися щодо померлих осіб, які не мають цивільної
процесуальної правосуб’єктності. Проте суди не звернули уваги на те, що такий
висновок стосується виключно позовного провадження, де заявлені вимоги щодо спору про право. Водночас у цій справі заявлено вимогу про встановлення факту родинних відносин у порядку окремого (безспірного) провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 ЦПК України.
Позивач подала позов, а не заяву в порядку окремого провадження, виключно
через те, що іншою вимогою у цій справі був спір про право (право на спадщину), тому всі ці вимоги розглядаються у позовному провадженні.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 03 листопада 2021 року у справі No 691/1237/20 (провадження No 61-14225св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100884870