Втрата чинності свідоцтва на право проведення експертом досліджень зумовлює недопустимість висновку як доказу

За вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК. За ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

У касаційній скарзі захисник висловлює незгоду з висновком суду про
недопустимість як доказу висновку автотехнічної експертизи з тих міркувань, що експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

ВС залишив оскаржувані судові рішення без змін.

Зокрема, ВС погодився з висновком апеляційного суду про те, що місцевий суд правильно визнав недопустимим доказом висновок експертного автотехнічного дослідження від 12 квітня 2016 року, складений ФОП ОСОБА_9, оскільки останній не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, а свідоцтва на право проведення ним експертних досліджень втратили чинність і їх дію продовжено не було.

Відповідно до статей 86, 101, 102 КПК доказ визнається допустимим, якщо він
отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який
ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях. При цьому у висновку експерта обов’язково повинно бути зазначено, зокрема, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

За таких обставин суд, дотримуючись вимог КПК, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про допит ОСОБА_9 як свідка в зв’язку зі складеним ним висновком експертного автотехнічного дослідження.

Отже, доводи в касаційній скарзі захисника про суттєве обмеження права
ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд внаслідок відмови суду в задоволенні його клопотання про допит ОСОБА_9 як свідка позбавлені підстав.

Детальніше з текстом постанови ВС від 12.06.2018 у справі No 367/2556/16-к (провадження No 51-1926км18), з якою можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/74747664