За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано невинуватим і виправдано у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК. За ухвалою апеляційного суду зазначений вирок залишено без змін.
У касаційній скарзі ставиться питання про оцінку недопустимості висновків
експертизи з огляду на невстановлення походження об’єктів дослідження.
ВС залишив оскаржувані судові рішення без змін, зазначивши серед іншого, таке.
Апеляційний суд, дослідивши докази, дійшов висновку про те, що дані протоколів огляду місця події щодо отримання слідів відбитків пальців і рукавичок та висновки експертиз щодо цих відбитків є недопустимими доказами. Встановлено, що виготовлення відбитків слідів папілярних узорів і слідів від
рукавичок під час огляду місця події за даними протоколу згідно з вимогами ч. 7 ст. 237 КПК не здійснювалося, такі відбитки на клейкій стрічці не вилучалися.
Отже, висновки експертиз зазначених предметів як такі, що є похідними від
недопустимих доказів, також не можна визнавати допустимими доказами.
Детальніше з текстом постанови ВС від 30.10.2018 у справі No 755/31376/14-к (провадження No 51-6665км18) можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/77654051
Аналогічну правову позицію ВС висловив у постановах:
- від 11.07.2018 у справі No 567/548/15-к (провадження No 51-3605км18), детальніше з якою можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/75265900
- від 05.06.2019 у справі No 243/4815/16-к (провадження No 51-168км19), детальніше з якою можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/82492177