Заява педагогічного працівника пенсійного віку про надання відпустки не може бути підставою для звільнення за п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України

19 жовтня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до «Люблинецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Люблинецької селищної ради Волинської області (далі – ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів») про поновлення на роботі.

Суд установив, що ОСОБА_1 працювала на умовах безстрокового договору
вчителем біології в ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів». Позивачу запропоновано укласти з 01 липня 2020 року трудовий договір строком на один рік. Про згоду або відмову від пропозиції навчальний заклад просив повідомити заявою до 30 червня 2020 року, інакше її буде звільнено у зв’язку з відмовою укласти строковий трудовий договір на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України та пункту 2 частини третьої розділу Х Закону України «Про повну загальну середню освіту» (далі – Закон No 463-IX).

У зв’язку з відсутністю заяви ОСОБА_1 про згоду на укладення строкового
трудового договору з відповідачем на один рік наказом відповідача її звільнено із займаної посади без вихідної допомоги.

Рішенням місцевого суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду,
позов ОСОБА_1 задоволено.

Верховний Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

У підпункті 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону No 463-IX встановлено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками
державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України.

До 01 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної
середньої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першої статті 36 КЗпП України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 цього Закону.

Тлумачення положень підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні
положення» Закону No 463-IX свідчить про те, що керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти до 01 липня 2020 року зобов’язані укласти з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, строкові трудові договори за згодою останніх.

Згода на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору (контракту) може бути надана у будь-якій формі.

У випадку згоди педагогічного працівника, який є одержувачем пенсії за віком, на продовження трудових відносин на умовах строкового трудового договору
(контракту), такий працівник не може бути звільнений на підставі пункту 9 частини першої статті 36 КЗпП України.

При цьому керівник закладу освіти, за наявності сумнівів у наданні ОСОБА_1
згоди на укладення строкового договору чи її суперечливої поведінки, не був
позбавлений можливості до 01 липня 2020 року надати позивачу для підписання
строковий трудовий договір (контракт).

Підписання працівником до 01 липня 2020 року строкового трудового договору
(контракту) було б достатнім свідченням його згоди продовжувати трудові відносини на умовах строкового трудового договору.

Встановивши, що до 01 липня 2020 року ОСОБА_1 не повідомила відповідача про
незгоду із укладенням строкового трудового договору, а примірник строкового
трудового договору їй для підписання не надавався, суди першої та апеляційної
інстанціїй дійшли обґрунтованих висновків про недодержання ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів» процедури звільнення позивача в порядку виконання підпункту 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону No 463-IX, що є підставою для її поновлення на попередній посаді.

Верховний Суд також погодився з висновками судів про те, що звернення
ОСОБА_1 до адміністрації навчального закладу із заявою про надання їй відпустки строком 56 календарних днів, починаючи з 01 липня 2020 року, могло бути одним із свідчень того, що позивач мала намір продовжити трудові відносини з ОНЗ «Люблинецька ЗОШ І-ІІІ ступенів».

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року у справі No 159/3893/20 (провадження No 61-4041св21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/100428436