Законодавство потрібно вдосконалювати і застосовувати його не тільки до неповнолітніх дітей, а і до молоді: старша керівниця проекту Ради Європи “Боротьба з насильством щодо дітей в Україні” Ольга Калашник

Національна асоціація адвокатів України за ініціативою Центру «Адвокат дитини» Вищої школи адвокатури НААУ спільно з Комітетом з сімейного права НААУ організувала круглий стіл на тему: «Не тільки школа: критичні проблеми протидії булінгу в Україні».

Серед учасників заходу участь взяла Ольга Калашник, Старша керівниця проекту Ради Європи “Боротьба з насильством щодо дітей в Україні”.

“Я дуже давно працюю з темою булінгу, і коли я ще тоді готувала першу статтю на тему булінгу, я використовувала аналогії з радянського фільму “Чучело”, коли ще не існувало ніяких матеріалів чи публікацій, які б могли пояснити сутність булінгу. Сьогодні вже існує безліч матеріалів щодо цього явища, на які можна спиратися, але насправді дуже погано, що ця проблема і досі існує”, зазначила Ольга Калашник.

Якщо говорити про проблему булінгу крізь призму Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016-2021рр.), то ми виділяємо п’ять пріоритетних напрямів для гарантування права дитини:

  1. Рівні можливості для всіх дітей
  2. Участь всіх дітей
  3. Життя вільне від насильства для всіх дітей
  4. Правосуддя доброзичливе до всіх дітей
  5. Права дитини в цифровому середовищі

Виклики зазначені в Стратегії Ради Європи є актуальними і для України:

  • Насильство
  • Расизм, радикалізація дітей і молоді
  • Міграція. Діти які зазнають впливу міграції є одними з уразливих груп в Європі. В нашій країні, починаючи з 2014 року є групи міграції, пов’язані з воєнною діяльністю, від початку збройної агресії на сході.
  • Зростання діяльності в цифровому середовищі. Цифрове середовище пропонує дітям і шкідливий контент . Поведінка дітей в інтернеті може завдати шкоду як і їм самим так і іншим. Батьки мають слідкувати за цим.
  • Дискримінація. Протидія дискримінації важлива для подолання всіх видів булінгу.

Законодавство потрібно вдосконалювати і застосовувати його не тільки до неповнолітніх дітей, а і до повнолітньої молоді. Потрібно шукати дієві механізми захисту від насильства.