Законопроєкт № 16143 пропонує скасувати кримінальну відповідальність за злісну непокору адміністрації установи виконання покарань

Кабінет Міністрів 12 жовтня 2026 року зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт № 16143 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо гуманізації законодавства у сфері виконання кримінальних покарань та тримання під вартою».

Центральна новела — виключення з Кримінального кодексу статті 391 про злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань. Натомість законопроєкт запроваджує нове, суворіше дисциплінарне стягнення, яке застосовуватиметься лише за рішенням суду. Текст законопроєкту на сайті парламенту поки не оприлюднено; основні положення виклав представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Що пропонує уряд

За поясненням уряду, мета законопроєкту — привести законодавство у відповідність до європейських стандартів і рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням (ЄКЗК). Пропонується:

  • виключити ст. 391 КК, а також положення ст. 140 Кримінально-виконавчого кодексу про тримання у колоніях максимального рівня безпеки осіб, засуджених за злісну непокору;
  • скасувати стягнення у виді переведення до одиночної камери;
  • запровадити нове стягнення — переведення засудженого до приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки на строк від трьох місяців до одного року, яке застосовуватиметься за злісну непокору і лише за рішенням суду;
  • обмежити поміщення до приміщення камерного типу в колоніях іншого рівня безпеки строком до трьох місяців;
  • вимагати, щоб поміщення до дисциплінарного ізолятора, карцеру чи приміщення камерного типу оформлювалося вмотивованою постановою начальника колонії з визначенням строку;
  • закріпити у ст. 133 КВК визначення поняття «злісна непокора законним вимогам адміністрації виправної колонії»;
  • змінити ст. 537 і 539 КПК щодо питань, які вирішує суд під час виконання вироків, і порядку їх вирішення;
  • окремо тримати засуджених військовослужбовців, які проходили службу в ЗСУ під час воєнного стану, а також підозрюваних і обвинувачених військовослужбовців ЗСУ, якщо вони раніше не відбували покарання у виді позбавлення волі.

Що це означає для захисту

Чинна норма. Якщо закон скасовує злочинність діяння, він має зворотну дію в часі (ст. 5 КК), а особа, засуджена за діяння, яке перестало бути злочином, звільняється від покарання (ст. 74 КК). У разі ухвалення законопроєкту засуджені за ст. 391 КК зможуть порушити питання про звільнення від покарання за цим вироком, а кримінальні провадження за цією статтею підлягатимуть закриттю.

Судова практика. Касаційний кримінальний суд у постанові від 4 серпня 2022 року у справі № 688/819/19 вже наголошував, що для кваліфікації за ст. 391 КК не досить простого невиконання зауваження персоналу: потрібна чітко сформульована законна вимога уповноваженої особи і відкрита, демонстративна відмова її виконати. Законодавче визначення злісної непокори у КВК, яке пропонує уряд, матиме значення вже для дисциплінарних проваджень і судових рішень про переведення до приміщення камерного типу.

Аналітично. Законопроєкт водночас пом’якшує і посилює становище засуджених. Скасування кримінальної відповідальності та одиночних камер, а також судовий контроль за найсуворішим стягненням є кроком до стандартів ЄКЗК і практики ЄСПЛ за статтею 3 Конвенції, яка вже визнавала порушенням тривалу сегрегацію засуджених в Україні. Водночас тримання у приміщенні камерного типу до одного року — тривале обмеження, і саме від процедури судового розгляду, яку визначать змінені ст. 537 і 539 КПК, залежатиме, чи буде цей контроль реальним, а не формальним. Для адвокатів, які представляють засуджених, це означає новий вид судових проваджень під час виконання вироків, у яких потрібно буде перевіряти законність вимог адміністрації та докази непокори.

Читайте також на ADVOKAT POST

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.