07 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Грозинської гімназії Коростенського району Житомирської області про поновлення на роботі.
Суд встановив, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Згідно з актом службового розслідування на території Грозинської гімназії вчитель ОСОБА_1висловлювала образливі чутки, маніпуляції, словесно зачіпала неповнолітнього ОСОБА_3, вчиняла систематичний тиск на учня, що між учасниками освітнього процесу розглядається як факт булінгу. Вчитель не реагувала на зауваження працівників адміністрації навчального закладу з цього приводу. Висновком психолога підтверджено, що у результаті конфлікту з вчителем завдано шкоду психічному здоров’ю учня ОСОБА_3. Крім цього, аморальність поведінки ОСОБА_1 підтверджується зверненнями батьків учнів та вчителів гімназії. Постановою суду ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні правопорушення,передбаченого частиною першою статті 173-4 КУпАП; провадження у справі закрито в зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП. ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора з виховної роботи (на 0,5 ставки) та вчителя російської мови і зарубіжної літератури Грозинської гімназії у зв’язку із вчиненням аморального проступку, несумісного з продовженням даної роботи на підставі пункту 3статті 41 КЗпП України.
Рішенням міськрайонного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.
Працівники, які виконують виховну функцію, –вчитель, педагог, вихователь–зобов’язані бути людьми високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Тому якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України. З підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням такої роботи, можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.
Установивши обставини вчинення ОСОБА_1 під час виконання нею своїх посадових обов’язків аморального проступку, що суперечить вимогам педагогічної етики, моралі, поваги до гідності дитини, обов’язку вчителя захищати дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, а також суперечать загальноприйнятим нормам і правилам, порушують моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що вона звільнена з посади з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
Постановою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06 березня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 20 травня 2020 року залишено без змін.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі No 279/44/20 (провадження No 61-10636св20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/9347209