Запропонована редакція ст. 366-2 не відповідає принципу юридичної визначеності, вимогам якості приписів права: адвокат Вдовиченко

Законопроєкт про відповідальність за недостовірне декларування, прийнятий Верховною радою, містить позитивні ініціативи, проте не дозволить в повній мірі усунути законодавчі прогалини, та не створить належних умов для дотримання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері запобігання корупції.

Про це повідомила Наталія Вдовиченко, адвокат у коментарі Резонансу.

Юристи, які стикаються з антикорупційним законодавством на практиці, розуміють, що далеко не завжди подання недостовірних відомостей в декларації, які відрізняються від достовірних (навіть за умови що така різниця більше 500 ПМ) мають під собою корупційне підґрунтя. Надзвичайно часто це помилки при заповненні форм декларації, неправильне тлумачення норм права, банальна неуважність. Трапляються ситуації, коли один об’єкт невірно зазначив – ось і «назбирав» більше 500 ПМ.

Запропонована редакція ст. 366-2 не відповідає принципу юридичної визначеності, вимогам «якості приписів права» в розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції (доступність, чітке формулювання, передбачуваність у застосуванні, щоб виключити будь-який ризик свавілля).

Суб’єкт декларування сьогодні об’єктивно не має можливості стовідсотково уникнути помилки. Наразі антикорупційне законодавство надто швидко змінюється, що вносить додаткову плутанину при його застосуванні. До обговорень проблематики антикорупційного законодавства переважно активно підключають громадських активістів – «туманний альбіон» юриспруденції.

Прокуратуру і адвокатуру з процесу обговорень виходу з можливих законодавчих пасток взагалі виключили. НАЗК намагається надавати роз’яснення, опрацьовує безліч варіантів, проте в зв’язку із великою кількістю таких варіантів передбачити і роз’яснити все не може.