Злочини зґвалтування під час війни не мають терміну давності: адвокат Анастасія Діденко

Який алгоритм дій людини, яка постраждала від сексуального насильства під час повномасштабного вторгнення.

Пояснила Громадському радіо Анастасія Діденко, адвокат, членкиня асоціації жінок-юристок «ЮрФем».

Злочин треба обов’язково зафіксувати. Фіксація відбувається правоохоронними органами. Однак поетапність дій можна обирати. Можна звернутися до уповноваженого з прав людини, громадських організацій, чат-ботів, call-центрів, Офісу генерального прокурора.

Потерпіла особа від сексуального насильства, якщо знаходиться на окупованій території, перш за все має подбати про свою безпеку: фізичну та психологічну.

Наступний алгоритм дій:

  1. Звернутися до медичного закладу для фіксації слідів, на жаль, потерпіла особа не зможе. Тому вона має зробити це самостійно у вигляді фото та відео.
  2. Зібрати сліди біологічного походження, якщо вони залишилися. Це будь-які сліди нападника на тілі. Зібрати, скласти в сухий пакет, запечатати та зберігати в сухому місці без попадання прямих сонячних променів. Зробити письмовий опис вмісту пакетів. Бажано при кількох свідках.
  3. Одяг, який був на потерпілій особі під час скоєння сексуального злочину, треба зберегти. Це доказ, який може містити біологічні зразки або інші сліди.
  4. При поверненні на підконтрольні Україні території звернутися до будь-яких правоохоронних органів.

Чи мають воєнні злочини термін давності?

Злочини зґвалтування під час війни не мають терміну давності. Постраждалі особи можуть звернутися до правоохоронних органів і через деякий час. Винна особа має понести відповідальність у будь-якому разі в будь-який час. В Югославії, наприклад, є випадки, коли воєнні злочини були вчинені у 1990-их роках, а винних осіб притягнули до відповідальності у 2016 році. Тому, якщо є можливість, докази треба збирати. Але якщо доказів немає, це не означає, що потерпіла особа не має права звернутися до правоохоронних органів.