Зовнішня оцінка корупційних ризиків. Case study з побудови антикорупційного комплаєнсу: адвокат Ігор Степанов

Під час вебінару для адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему: “Зовнішня оцінка корупційних ризиків. Case study з побудови антикорупційного комплаєнсу”, Ігор Степанов – адвокат, старший партнер та Голова АО “Кріденс Партнерс”, керівник департаменту перевірки декларацій НАЗК (2018-2020), розповів про Закон України “Про запобігання корупції”, обґрунтував термінологію, яка саме стосується корупційних дій, пояснив питання щодо корупційного комплаєнсу та навів загальні засади запобігання корупції у діяльності юридичних осіб.

Зовнішня оцінка корупційних ризиків з’явилася завдяки Національному агентству з питань запобігання корупції. Закон України про запобігання корупції передбачає запобігання корупції в юридичних осіб і також передбачає створення антикорупційної програми. До Закону України про запобігання корупції з 2019 року були внесено більше змін, ніж за весь період з 2014 року по 2019 рік.

Однією із складових антикорупційного комплаєнсу є контроль і постійний перегляд своїх внутрішніх політик.

Як розуміти визначення антикорупційного комплаєнсу?

  • Антикорупційний комплаєнс – це здатність дотримуватися встановлених антикорупційних вимог, обмежень та заборон.

Завдання антикорупційного комплаєнсу:

  1. Забезпечити дотримання встановлених антикорупційних політик, зобов’язань та обмежень.
  2. Забезпечити належне реагування на порушення антикорупційних політик, зобов’язань та обмежень.
  3. Забезпечити належне реагування на можливий тиск та зловживання з боку держави (НАБУ, НАЗК, ДБР) , громадських об’єднань.

Закон України “Про запобігання корупції”

  • Правопорушення, пов’язане з корупцією – це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій цієї статті З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну , дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
  • Корупційне правопорушення – діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
  • Корупція – використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди.

Умисне неподання декларації – це корупційне правопорушення.

Загальні засади запобігання корупції у діяльності юридичної особи:

  • не вчиняти та не брати участі у вчиненні корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю юридичної особи;
  • утримуватися від поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю юридичної особи;
  • інформувати про випадки підбурення до вчинення корупційного правопорушення, пов’язаного з діяльністю юридичної особи;
  • інформувати про випадки вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень іншими працівниками юридичної особи або іншими особами;
  • інформувати про виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Правила етичної поведінки є дійсно важливі і їм варто приділити достатню увагу:

  • додержання вимог закону та етичних норм поведінки
  • пріоритет інтересів
  • політична нейтральність
  • неупередженість
  • компетентність та ефективність
  • нерозголошення інформації
  • утримання від виконання незаконних рішень чи доручень