Такі зразки несуть у собі інформацію, що має доказове значення, та є матеріалами для отримання нового або перевірки вже наявного доказу. Отримання зразків для експертизи повинно здійснюватися з дотриманням таких вимог, як забезпечення прав і свобод людини; одержання зразків належною особою в передбаченому порядку; забезпечення безсумнівності походження зразків від конкретного об’єкта, їх достовірності; правильне документування ходу і результатів слідчої дії.
Після отримання зразків для експертизи складається протокол, у якому обов’язково мають бути зазначені такі відомості: який саме зразок вилучено (його точну назву, характеристику та кількість); у кого він отриманий (у підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого); в який матеріал або ємність він упакований (поміщений) і яким чином посвідчена його ідентичність; де він буде зберігатися; зауваження, які надійшли від учасників під час проведення цієї слідчої дії.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим і засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 152 КК.
Апеляційний суд залишив цей вирок без зміни.
У касаційній скарзі захисник, серед іншого, стверджує про недопустимість таких доказів, як протокол огляду потерпілої та протокол відібрання біологічних зразків у потерпілої та підозрюваного.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: ККС встановив, що у цьому кримінальному
провадженні порядок отримання біологічних зразків був дотриманий, а тому
доводи касаційної захисника в цій частині є безпідставними.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що протокол огляду
потерпілої складено відповідно до вимог ст. 104 КП. Він містить інформацію про
місце, час проведення слідчої дії, анкетні дані потерпілої, опис проведених дій,
підписи присутніх осіб, у тому числі підписи понятих на кожній сторінці цього
протоколу. Істотних порушень при складанні даного процесуального документа,
які б давали підстави стверджувати про його недопустимість, не встановлено та захисником не наведено.
Відповідно до ст. 245 КПК відібрання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 цього Кодексу, для освідування особи. Згідно з цією нормою з метою виявлення на тілі, одязі підозрюваного, свідка чи потерпілого слідів кримінального правопорушення та їх вилучення, здійснюється освідування особи, яке має право проводити дізнавач, слідчий або прокурор. У разі необхідності для проведення цієї слідчої дії може бути залучений судово-медичний експерт, лікар або спеціаліст.
Зразки, отримані для експертизи, не є доказами у кримінальній справі, проте несуть в собі інформацію, що має доказове значення. Така інформація стає доступною і може бути застосована в доведенні за кримінальним провадженням лише в результаті проведення експертизи. Саме тому зразки для порівняльного дослідження мають особливий процесуальний статус, є матеріалами для отримання нового або перевірки вже наявного доказу. Зразки, отримані для проведення експертизи, самі по собі не встановлюють обставин, що входять до предмета доказування, вони потрібні для порівняльного дослідження під час проведення експертизи. Отримання зразків для експертизи повинно здійснюватися з дотриманням таких вимог: забезпечення прав і свобод людини; одержання зразків належною особою у передбаченому порядку; забезпечення безсумнівності походження зразків від конкретного об’єкта, їх достовірності; правильне документування ходу і результатів слідчої дії.
Після отримання зразків слід скласти протокол, в якому обов’язково повинні бути зазначені такі відомості: який саме зразок вилучено (його точну назву, характеристику та кількість); у кого він отриманий (у підозрюваного, обвинуваченого, свідка чи потерпілого); в який матеріал або ємність він
упакований (поміщений) і яким чином посвідчена його ідентичність; де він буде
зберігатися; зауваження, які надійшли від учасників при проведенні цієї слідчої дії.
Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 02.02.2023 у справі No 591/2823/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/108849815