217 ув’язнених за п’ять днів: адвокати звинуватили міністра юстиції Франції в тиску на суддів

Суди Франції в прискореному порядку розглядають справи осіб, затриманих під час заворушень, що супроводжували протести 17 жовтня 2026 року.

Міністр юстиції Жеральд Дарманен 22 жовтня повідомив, що з приблизно 2700 затриманих понад тисячу вже постали перед судом, а 217 засуджено до реального позбавлення волі, і ця кількість зростатиме, передає AFP.

За словами міністра, половина з них раніше не притягувалася до відповідальності, а здебільшого це чоловіки 18–25 років, і це, на його думку, свідчить, що рішення ухвалюються «надзвичайно жорстко».

Адвокати натомість заявляють, що масштаб і швидкість таких процесів мають ознаки державних репресій, а міністр публічно тисне на суддів, щоб ті призначали суворіші покарання.

Що повідомляють адвокати

Адвокат із Мелена Трістан Лоулесс розповів AFP, що його клієнта судять на підставі 50-сторінкової справи, яка, на його думку, була складена поспіхом і містить нечіткі, недеталізовані рапорти. Він також заявив, що клієнта били під час затримання.

Паризький адвокат Ромен Руїс, учасник колективу Colère noire, звинуватив Дарманена в тиску на суддів заради суворіших покарань і в тому, що міністр публічно схвалює ув’язнення молоді. «Ми ніколи не погодимося з тим, щоб система правосуддя стала знаряддям репресій», — заявив він.

За даними AFP, вироки суттєво різняться: від умовних строків і звільнення під судовий контроль до кількох місяців реального ув’язнення для осіб, у яких знайшли кастет, пляшки й ганчір’я чи які раніше вже були засуджені.

Водночас французькі в’язниці вже переповнені: станом на 1 вересня 2026 року в них утримувалися 90 020 осіб за місткості 63 348 місць, повідомляє AFP з посиланням на офіційну статистику.

Що це означає з погляду стандартів справедливого суду

Аналітично. Прискорені провадження самі по собі не суперечать праву на справедливий суд, однак стандарти Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагають, щоб обвинувачений мав достатньо часу й можливостей для підготовки захисту (п. 3 «b» ст. 6), а суд був незалежним від виконавчої влади. Тому для оцінки цих процесів визначальними є два питання, які порушують французькі адвокати.

Перше — чи мають захисники реальну можливість ознайомитися з матеріалами і перевірити рапорти поліції, якщо справу розглядають за кілька днів після затримання.

Друге — чи не впливають публічні заяви міністра юстиції, який оцінює «жорсткість» судових рішень і називає кількість ув’язнених як показник успіху, на незалежність суддів. Окремої уваги потребують заяви про побиття затриманих: такі твердження, незалежно від результату справи, держава зобов’язана ефективно розслідувати відповідно до ст. 3 Конвенції.

Для українських адвокатів ця ситуація показова тим, що навіть у державі з усталеною судовою системою публічна риторика представників влади щодо очікуваних вироків стає предметом професійної критики адвокатури.

Читайте також на ADVOKAT POST

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.