Член Вищої ради правосуддя Павло Гречківський розповів в інтерв’ю УНІАН про роль ВРП у призначенні суддів, судову реформу Зеленського та висновки щодо неї Венеційської комісії.
“Існує два законопроекти. 3711 – президентський, який пройшов Комітет ВР, і був підтриманий. І законопроект «Голосу» 3711-1, альтернативний.
Законопроект 3711 оцінений Венеційською комісією. Думаю, Верховна Рада проголосує його з урахуванням її рекомендацій та загальної мети – привести профільне законодавство у відповідність до рішень Конституційного Суду та подолати нестачу кадрів у судовій системі.
Легко спрогнозувати, що це буде не простий процес, тому що почнеться активне блокування в парламенті. Адже йдеться про перший прецедент, коли законопроект по судовій реформі писали без участі грантових організацій. Він їм не сподобався, щойно текст з’явився у ВР. Які є ознаки цього спротиву? Я не хотів би давати оцінок останньому висновку Венеційської комісії, офіційного перекладу ще немає. Проте, деякі пункти викладені досить несподівано, як для юристів. Наприклад, є посилання на «суперечливу інформацію щодо характеру і якостей» членів ВРП або стверджується про «звинувачення у корупції щодо деяких членів судової влади, у тому числі Вищої ради правосуддя».
Делегація Венеційської комісії в ході підготовки висновку мала зустріч із членами ВРП після того, як провела консультації з усіма іншими сторонами в Києві. Наскільки мені відомо, на цій зустрічі було надано вичерпні пояснення стосовно порядку перевірки кандидатів у члени ВРП за чинним законом і регламентом ВРП, а кожен кандидат проходить через 32 інстанції такої перевірки, в тому числі в НАЗК. Виключень із цього правила ні для кого не було і немає. Результати перевірки кандидатів оприлюднюються на сайті ВРП та передаються суб’єкту призначення – з’їзду суддів, з’їзду адвокатів, до офісу президента, Верховної Ради і так далі. Здається, це досить прозора комплексна і легітимна процедура.
Далі, найбільше дивує формулювання про наявність корупційних звинувачень щодо членів ВРП. Корупційне звинувачення – це юридична категорія. Це не тотожне поняттю довіри до суду чи до ВРП (до речі, довіру до ВРП жодне опитування не вимірювало). Якщо шановним експертам Венеційської комісії відомо про такі звинувачення, то чому про них невідомо правоохоронним органам або судам? Закладати тезу, що у ВРП працюють особи, які звинувачуються у корупції, не маючи жодних юридичних доказів цього, – це непрофесійно і упереджено. Така довірливість авторів висновку до подібних фейків взагалі дискредитує весь документ.
Після відповідного листа ВРП до Венеційської комісії з проханням пояснити, хто надав таку інформацію, які докази і документи її підтверджують, ми отримали офіційні запевнення від Венеційської комісії про те, що у згаданому пункті не йдеться про звинувачення конкретних членів ВРП або представників системи правосуддя. Більше того, комісія не була поінформована про імена конкретних осіб у судовій владі чи ВРП, були озвучені загальні звинувачення. Тобто, в ході підготовки цього висновку одна із сторін консультацій свідомо надала європейським експертам непідтверджену інформацію без жодної конкретики і доказів своїх звинувачувальних тверджень”, зазначив Гречківський.