Одночасна участь у кримінальному провадженні адвоката як захисника обвинуваченого та як представника цивільного відповідача не є порушенням права на захист і не викликає конфлікту інтересів, якщо обвинувачений не є цивільним відповідачем, з огляду на різний інтерес та мету цих суб’єктів у кримінальному провадженні, а також відсутність заперечень учасників кримінального провадження проти такого представництва.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим і засудив ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 286 КК.
Вирішено питання щодо цивільних позовів, відшкодування процесуальних витрат, арешту автомобілів та стосовно речових доказів у кримінальному
провадженні.
Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду щодо ОСОБА_9 в частині
вирішення цивільного позову та призначив новий розгляд у суді першої інстанції
в порядку цивільного судочинства. У решті вирок суду залишив без зміни.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_10, серед іншого, посилаючись на положення ст. 78 КПК, норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську
діяльність» і Правила адвокатської етики, стверджує про порушення судами
права ОСОБА_9 на кваліфікований правовий захист, оскільки адвокат ОСОБА_14
одночасно здійснював захист останнього та був представником цивільного
відповідача ТОВ. На думку захисника ОСОБА_10, міг бути конфлікт інтересів у обвинуваченого та цивільного відповідача, оскільки правова позиція ОСОБА_9,
який перебував у трудових відносинах із цивільним відповідачем на момент
дорожньо-транспортної пригоди, щодо визнання чи невизнання винуватості у пред’явленому обвинуваченні впливала на задоволення цивільного позову до ТОВ.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: ККС визнає необґрунтованими доводи касаційної скарги захисника.
У ст. 22 КПК визначаються основні кримінальні процесуальні функції, до яких належать державне обвинувачення, захист та судовий розгляд. Аналіз чинного КПК дає можливість виокремити й інші похідні (допоміжні) кримінальні процесуальні функції, наприклад, функція забезпечення відшкодування шкоди,
завданої кримінальним правопорушенням, та заперечення проти цивільного
позову.
КПК не містить заборони поєднувати одним суб’єктом здійснення захисту
обвинуваченого та представництва цивільного відповідача, крім випадків коли
захисник або представник брали участь у цьому ж кримінальному провадженні
як цивільний позивач чи цивільний відповідач (ч. 1 ст. 78 КПК).
Інтерес обвинуваченого, на якого не покладається обов’язок відшкодувати шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, полягає у спростуванні висунутого йому обвинувачення (повністю або частково), приведенні висновків суду у відповідність до фактичних обставин кримінального провадження, встановлення обставин, які пом’якшують, або спростування обставин, які обтяжують покарання. Інтерес цивільного відповідача стосується цивільного позову, повного чи часткового його визнання, заперечення проти нього, спростування характеру та розміру шкоди, заподіяної кримінальним
правопорушенням.
Аналіз п. 9 ч. 1 ст. 393 та п. 9 ч. 1 ст. 425 КПК дає підстави для висновку, що мета участі цивільного відповідача у кримінальному провадженні безпосередньо не пов’язана з вирішенням питань кримінально-правового характеру.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, адвокат ОСОБА_14 здійснював захист ОСОБА_9 на підставі договору про надання правової допомоги зі стадії досудового розслідування до завершення розгляду справи судом апеляційної інстанції, а також у суді першої інстанції був допущений до участі у кримінальному провадженні як представник цивільного відповідача (ТОВ), на підставі договору про надання правової допомоги.
ККС звертає увагу на те, що під час судового засідання була розглянута заява заступника генерального директора ТОВ про допуск до участі у справі представника товариства, адвоката ОСОБА_14, який повідомив, що він
одночасно захищає й інтереси обвинуваченого ОСОБА_9, однак заперечень від
учасників кримінального провадження проти такого представництва не
надходило.
Захисник ОСОБА_10 не вказує, яким чином одночасне надання правничої
допомоги адвокатом ОСОБА_14 безпосередньо ОСОБА_9 та ТОВ суперечить
інтересам його підзахисного, який в суді першої та апеляційної інстанцій
винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, не визнавав, а захисник ОСОБА_14, у свою чергу, стверджував про його невинуватість та подавав апеляційну скаргу, наводячи доводи щодо незаконного засудження ОСОБА_9. Адвокат ОСОБА_10 у касаційній скарзі лише у формі припущення зазначив про можливість існування конфлікту інтересів в обвинуваченого та цивільного відповідача, однак конкретними обставинами та
доказами провадження не підтверджено, що захисник ОСОБА_14 несумлінно
виконував свої обов’язки зі здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні, а також наявності суперечностей між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов’язками перед клієнтом.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 15.02.2023 у справі No 285/2941/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109132515