Адвокат Євгеній Солодко проаналізував кримінальне провадження щодо підприємця Андрія Тесленка та компанії ТОВ «ЗТЕП» — виконавця робіт на Трипільській ТЕС — і виявив у ньому системну правову проблему, яка прямо стосується практики застосування статті 209 КК.
Про це йдеться у матеріалі на СЮГ.
Фабула
Протягом 2022–2024 років ТОВ «ЗТЕП» виконало для Трипільської ТЕС роботи з виготовлення та встановлення екологічного обладнання — переважно електрофільтрів — на суму понад 292 млн грн. Є підписані акти виконаних робіт, офіційний лист від керівництва ТЕС, що роботи виконані вчасно і в повному обсязі, фільтри встановлені і функціонують. Жодних позовів, претензій або скарг від замовника немає.
Попри це слідче управління Національної поліції Київської області повідомило Тесленку та ще кільком особам підозру за ст. 209 КК — легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом.
Правова проблема
Солодко звертає увагу на ключову колізію: стаття 209 може бути інкримінована лише за наявності встановленого предикатного злочину — розтрати, шахрайства чи іншого діяння, внаслідок якого отримано кошти.
«Станом на сьогодні жодного предикатного злочину у згаданому кримінальному провадженні не встановлено. Немає ані статті, ані суми збитків, ані попередньої судово-економічної експертизи», — констатує адвокат.
Промовистим є епізод з розгляду клопотання про запобіжний захід: суддя прямо запитав слідчого про суму збитків. Відповідь — «ми проводимо експертизу».
«Людям повідомили про підозру в легалізації злочинно здобутих коштів, але злочин, яким ці кошти нібито здобуто, досі не визначений. Повний хаос і свавілля», — резюмує Солодко.
Контекст
«Адвокат Пост» раніше публікував аналіз про системну проблему одночасного доведення предикату і легалізації в одному провадженні. Справа Тесленка — черговий приклад: ст. 209 КК використовується як інструмент тиску на бізнес ще до встановлення самого злочину, кошти від якого нібито відмивались.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.