Нещодавно Національна асоціація адвокатів України і Державна судова адміністрація підписали меморандум про співпрацю у питаннях інтеграції підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з Єдиним реєстром адвокатів України і вже розпочали проект «Активне тестування Електронного суду». Яким має бути електронне правосуддя з точки зору адвокатів і що для цього необхідно зробити, AdvokatPost розповів заступник голови Ради адвокатів України, Голова робочої групи НААУ з питань впровадження електронного правосуддя в Україні Валентин Гвоздій.
Розкажіть, будь ласка, чому НААУ вирішила долучитися до впровадження «Електронного суду»? Які основні напрями і цілі вашої співпраці НААУ і ДСА?
Почнемо з того, що українські адвокати вже давно і активно використовують у своїй роботі електроні сервіси. Це і Єдиний реєстр адвокатів України (ЄРАУ), який був запущений в 2013 році і з того часу регулярно оновлювався і збільшував свій функціонал. Це і «Особистий кабінет адвоката», інтегрований з ЄРАУ, електронний ордер адвоката та інші.
Тобто в Національної асоціації адвокатів вже накопичився значний досвід створення і ведення різних реєстрів, баз даних та електронних продуктів. Ми розуміємо які функції потрібні, яка інформація необхідна користувачам, а головне – ми на власному досвіді переконалися що електроні сервіси допомагають значно спростити ряд процесів, економлять час і ресурси.
Що стосується запуску «Електронного суду», то тут адвокати є однією з найбільш зацікавлених сторін, бо ви ж самі розумієте наскільки активно ми залучені в судові процеси. Тому співпраця з Вищою Радою Правосуддя та Державною судовою адміністрацією в цьому напрямі для нас виглядає природньою. Ми вирішили не чекати, поки систему запустять і потім виявиться, що в ній не повною мірою враховані наші потреби. Ніж щось переробляти – простіше одразу «увійти в процес» і від самого початку вести діалог і впроваджувати необхідний для нас функціонал.
Якщо резюмувати: наша ціль – забезпечити, щоб через «Електронний суд» адвокати могли повною мірою представляти інтереси клієнтів, так само, як і під час звичної роботи в офлайні.
Яке практичне значення впровадження «Електронного суду»? Який це матиме вплив на доступ до правосуддя, швидкість розгляду справ, корупційні ризики? Які основні плюси і ризики несе перехід в он-лайн?
Сьогодні весь світ переживає безпрецедентні трансформації, пов’язані з пандемією коронавірусу і відповідні карантинні обмеження. Звичайно, що вони торкнулися і системи відправлення правосуддя в Україні.
Я добре пам’ятаю яка розгубленість відчувалася в перший момент, коли почали запроваджувати карантинні обмеження в Україні. Навіть в самих судах не могли дати чітку відповідь, коли адвокати запитували чи будуть переносити засідання і розгляд справ, як на довго. Бо є певні процесуальні строки і в питаннях обрання запобіжного заходу, і в питаннях подання апеляційних скарг, і в багатьох інших моментах. І якщо б вся система раптом зупинилася – це створило б надзвичайні проблеми для всієї країни.
До речі, ми постійно спілкуємося з колегами з інших країн і знаємо, що в деяких державах судову систему дійсно поставили «на паузу» на невизначений строк. В нашій країні такого не відбулося і я вважаю, що це дуже правильно. Але, звичайно, проблеми виникли і продовжують виникати: від фізичного обмеження доступу до будівель судів, до нехтування окремими суддями правом адвокатів на здоров’я, коли судді не беруть до уваги те, що адвокати теж можуть заразитися коронавірусом.
Так от, в умовах цих викликів, ті напрацювання, які є в нашій державі в рамках впровадження електронного судочинства, вже довели свою ефективність. Я зараз маю на увазі в першу чергу відеоконференцзв’язок і електронні повістки. Використання цих сервісів дозволило не лише суттєво скоротити необхідність фізичної присутності сторін процесу, а значить і ризики захворювання, але й заощадити багато часу на дорозі, пересилці кореспонденції і таке інше.
Власне все це справедливо і відносно системи «Електронного суду». Можливість ознайомитися з матеріалами справи онлайн без необхідності роздруковувати стоси паперів. Можливість укладати електронної угоди між адвокатом і підзахисним, видавати електронні ордери, навіть банальна можливість суду підтвердити в режимі реального часу чи має людина діючий статус адвоката – це функціонал «Електронного суду» над якими ми працюємо і вже впроваджуємо.
Враховуючи приклади, які я навів вище, можу сказати, що якщо буде забезпечена надійна і ефективна робота системи, а також інтегровані ті інструменти, про які ми зараз говоримо, це безперечно спростить доступ для правосуддя, підвищить швидкість розгляду справ, дозволить заощаджувати кошти і знизить корупційні ризики.
Головні ж виклики, які я бачу на сьогодні, пов’язані з необхідністю ввести в правове поле всі існуючі і перспективні електроні сервіси. Бо навіть статус деяких інструментів, які зараз використовуються де-факто, де-юре залишається не визначеним. Це подекуди створює правові колізії і дозволяє незацікавленим людям їх ігнорувати. І друга проблема, власне, в тому щоб навчити і мотивувати людей повною мірою використовувати наявні можливості. На жаль, регулярно виникають ситуації, коли учасники судових процесів, і я зараз не про конкретних адвокатів, чи суддів, чи ще когось, такі люди є усюди, просто не хочуть користуватися новими сервісами, надаючи перевагу роботі «по-старинці». Над цим теж треба працювати.
Наскільки мені відомо, в НААУ була створена окрема робоча група, яка опікується питаннями впровадження електронного судочинства. До результатів її роботи можна віднести підписання згаданого меморандуму. А які ще питання наразі в фокусі її діяльності?
Так, за ініціативою Голови НААУ Лідії Павлівни Ізовітової у квітні було створено робочу групу з питань впровадження електронного правосуддя. Основними завданнями на перших зустрічах нашої групи було визначено розробку пропозицій щодо ефективного впровадження підсистеми «Електронний суд» та комунікацію з органами судової влади з цих питань.
Як відомо, ця підсистема є лише частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, але як я вже казав, вона є дуже важливою для адвокатської спільноти, бо там мають бути передбачені усі функції, необхідні для ефективного надання адвокатами захисту їх клієнтам.
Можна виокремити кілька великих блоків питань, над якими працює група. Перший – це інтеграція Єдиного реєстру адвокатів і «Електронного суду» і синхронізація інформації цих сервісів. В цей блок питань входить: забезпечення доступу адвокатів до «Електронного суду» через особистий кабінет адвоката в ЄРАУ; генерування електронного цифрового підпису адвокатами і можливість блокування ЕЦП, якщо до адвоката застосовано дисциплінарні стягнення у вигляді зупинення чи припинення права на здійснення адвокатської діяльності; забезпечення дотримання користувачами адвокатської таємниці на усіх етапах використання ЄСІТС і «Електронного суду» і інші пов’язані питання.
Другий великий блок питань, над яким ми зараз активно працюємо з залученням експертів з відповідних Комітетів НААУ, – це розробка змін до процесуальних кодексів, необхідних для введення функціоналу електронних сервісів в правове поле і їхнього ефективного використання.
І третій блок – це комунікація з Вищою радою правосуддя, Державною судовою адміністрацією України та іншими органами влади, установами, підприємствами, організаціями, які залучені до впровадження проекту «Електронний суд». Ми розуміємо що систему будуть використовувати різні учасники судових процесів, відповідно повинен бути активний діалог, щоб ми розуміли логіку і потреби одне одного і разом працювали на кінцевий результат.
Давайте трішки детальніше зупинимося на інтеграції «Електронного суду» з ЄРАУ. Як це буде реалізовано з технічної точки зору? І чи передбачає інтеграція передачу доступу державним органам до ЄРАУ? Яким чином будуть регулюватися питання безпеки передачі інформації?
Зараз ми працюємо над тим, щоб адвокати через свій особистий кабінет в ЄРАУ могли отримувати доступ до «Електронного суду» і використовувати весь наявний функціонал. Тобто мова не йде про те, щоб хтось комусь передавав доступ до власних розробок. Ми хочемо інтегрувати системи таким чином, щоб система «Електронний суд» ідентифікувала користувачів, які заходять через особистий кабінет адвоката, власне, як адвокатів і не було необхідності повторної авторизації.
Це взаємовигідне співробітництво: адвокатам не доведеться надавати якісь додаткові підтвердження для того, щоб зареєструватися як користувачі «Електронного суду», а адміністраторам цієї системи не треба буде додатково з’ясовувати, чи дійсно конкретний користувач є діючим адвокатом, бо вся ця інформація чітко зафіксована в наших базах.
Що стосується безпеки передачі інформації, зараз це питання наші спеціалісти опрацьовують. В подальшому ми плануємо підписати окремий протокол до укладеного з Державною судовою адміністрацією меморандуму про обмін інформацією через відповідні безпечні шлюзи передачі даних.
Впровадження електронного судочинства також пов’язано з питаннями кібербезпеки. Уявимо, що зловмисники отримають доступ до систем ЄСІТС, даних адвокатів і їх клієнтів. Які ризики в такому випадку існують для адвоката і його підзахисного і чи гарантує держава законодавчо вирішення цих проблем без шкоди для учасників судового процесу.
Ми чудово розуміємо, що кібербезпека і кіберзахист – напрями, над якими треба постійно працювати, бо, на жаль, зловмисники постійно вдосконалюють свої методи. В той же час можу з певною гордістю зазначити, що за весь час роботи не було жодного випадку несанкціонованого доступу до ЄРАУ! Навіть в 2016 році, коли хакери намагались зламали сайт Національної асоціації адвокатів України, доступ до баз ЄРАУ вони не отримали.
Звичайно, ми запропонували ДСА використати наш досвід захисту інформаційних систем і готові ділитися відповідними напрацюваннями. Але, наскільки я розумію, забезпеченням кібербезпеки ЄСІТС будуть займатися відповідні державні структури, в яких чимало досвіду і кваліфікації в цьому напрямі.
Що стосується законодавчого регулювання питань безпеки, то відповідальність за незаконне втручання в роботу комп’ютерних систем, розповсюдження шкідливих програм та інші злочини в цій сфері передбачена в Кримінальному кодексі. Окремо такі питання як, наприклад, порушення адвокатської таємниці шляхом несанкціонованого доступу до інформаційних систем наразі не врегульовані. Але як я вже казав раніше, ми працюємо над змінами до процесуальних кодексів, які необхідні для повноцінного функціонування електронного судочинства, включаючи захист персональних даних і захист тієї інформації, яка містить адвокатську таємницю.
Якщо говорити про конкретний функціонал який, з точки зору адвокатів, має бути передбачений у Електронному суді, то які функції вже є, які треба доопрацьовувати і який функціонал ще потрібен?
Наразі не передбачено жодних конкретних функцій для фізичної особи, яка є саме адвокатом. У кабінеті «Електронного суду» можна зареєструватися лише як юридична або фізична особа. Статус адвоката система не підтверджує. Ми ж хочемо, щоб система мала повний функціонал, необхідний адвокату для ефективної роботи: від підтвердження його повноважень, до укладання різноманітних документів.
Зокрема має бути забезпечена можливість користування підсистемою «Електронний суд» лише тими адвокатами, які мають діюче свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та мають особистий кабінет у ЄРАУ. Суддя та інші учасники процесу повинні мати можливість перевірити повноваження адвокатів через цю систему.
Саме тому ми працюємо над інтеграцією ЄРАУ і «Електронного суду» – особистий кабінет адвоката у ЄРАУ має сприйматися системою, як офіційна електронна адреса адвоката у розумінні процесуального законодавства. І через свій кабінет адвокат має отримати доступ до всіх функцій «Електронного суду», включаючи можливість використання систем відеоконференцзв’язку.
Ми пропонуємо передбачити можливості для того, щоб в «Електронному суді» можна було генерувати електронні ордери адвокатів з ЄРАУ, укладати електронні угоди між адвокатом і підзахисним, видавати електронні довіреності.
Окремо мають бути опрацьовані особливості роботи арбітражних керуючих, їхні особисті кабінети повинні мати специфічний функціонал для забезпечення виконання ними своїх обов’язків. Також необхідно, щоб по до функцій підсистеми «Електронний суд» отримали доступ помічники адвокатів.
Впровадження електронного судочинства – це не лише технічне забезпечення доступу до електронних систем, але й введення електронних інструментів у правове поле. Як зміни НААУ пропонує внести про процесуальних кодексів, щоб врегулювати ці питання?
Ви праві, для повноцінного запуску електронного судочинства необхідно впровадити низку змін в законодавство і нормативно-правові акти. Навіть той інструментарій, який вже використовується: відоконференцзв’язок, електронні повістки тощо, не введені у законодавче поле. І якщо за згодою сторін судового процесу відоконференцзв’язок може використовуватися, то електронні повістки часом просто ігнорують, бо вони не мають законодавчо закріпленого статусу.
Друга проблема: за діючим законодавством ЄСІТС має вводитись в експлуатацію як цілісний комплекс. Але наразі виникла необхідність почасти використовувати підсистеми ЄСІТС якомога швидше. Відповідно потрібно внести зміни до низки кодексів, щоб забезпечити можливість використання окремих підсистем, чітко регламентувати їхню роботу і врегулювати процесуальні питання, пов’язаних з їх використанням.
ДСА у рамках співпраці погодилось, щоб НААУ запропонувала свій варіант змін, які спрямовані на забезпечення прав адвокатів у цьому процесі. Тож представники НААУ розробили пропозиції щодо проекту змін до Кримінально-процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Цивільного процесуального кодексу і Господарського процесуального кодексу.
Запропоновані нами зміни стосуються таких питань: подання електронних доказів та фіксування таких доказів судом; фіксування судового засідання технічними засобами; дослідження аудіо- і відеозаписів у залі судового засідання; прав та обов’язків учасників справи; участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Також ми надали пропозиції щодо етапності створення та забезпечення функціонування ЄСІТС і використання в цій системі офіційних електронних адрес.
НААУ і ДСА напрацьовують проект положення про ЄСІТС. Можете трошки більше розповісти про основні пункти цього положення?
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему буде визначати порядок роботи системи в усіх судах, центральних органах державної влади і їхніх підрозділах. Воно передбачатиме, що організовувати і фінансувати роботу системи буде ДСА, а забезпечувати технічний супровід та підтримку роботи – державне підприємство «Інформаційні судові системи», що належить до сфери управління ДСА.
У положенні детально прописані основні завдання ЄСІТС, серед яких не лише забезпечення електронного документообігу між різними установами, але й збереження судових справ та інших документів в електронному архіві, аудіо- та відеозапис, трансляція судових засідань.
Крім того, що для нас дуже важливо, в положенні закріплена можливість автоматизованої взаємодії ЄСІТС з іншими інформаційними системами в тому числі – Єдиним реєстром адвокатів України.
Воно регулює і особливості функціонування підсистем та модулів ЄСІТС, таких як «Електронний суд», «Електронний кабінет», «Єдиний державний реєстр судових рішень», відеоконференцзв’язок та багато інших. А також визначає, які компоненти системи є відкритими, підключеними до Інтернету, а які – захищені, де обробляється інформація з обмеженим доступом.