Скокін Леонід Леонідович, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності Національної асоціації адвокатів України
Комітетом захисту прав та гарантій адвокатської діяльності було проведено системний аналіз проблеми порушення суддями гарантій адвокатської діяльності з питання «Ненадання часу на ознайомлення з матеріалами справи». Так, на жаль, за 2020 рік почастішали випадки ненадання адвокату часу або надання недостатнього часу на ознайомлення з матеріалами справ.
Отже, чи є це порушенням права на захист, порушенням професійних прав адвоката, перешкоджанням та втручанням у професійну адвокатську діяльність?
Так, кримінальне судочинство здійснюється за принципом надання сторонам обвинувачення та захисту рівних прав i можливостей у процесі судового розгляду справ. Під час нього саме на суд покладена важлива функція щодо забезпечення умов такої рівності під час реалізації сторонами, зокрема, їхніх процесуальних прав, пов’язаних, зокрема, з формуванням та відстоюванням правових позицій у кримінальному провадженні. Формування правової позиції стороною захисту, як результат на певному етапі, забезпечується завдяки безперешкодній реалізації у кримінальному провадженні суб’єктом захисту всіх можливих заходів, що спрямовані на повне або часткове спростування підозри, обвинувачення, реабілітацію невинного, пом’якшення відповідальності та покарання винного, охорону прав i законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого.
Наявність сформованої правової позиції є найважливішим та вихідним елементом під час здійснення захисту. Повноцінне формування правової позиції можливе лише, зокрема, в наслідок ретельного вивчення матеріалів кримінального провадження.
Досліджуючи питання про те, чи має місце порушення права на захист обвинувачено-го/потерпілого, порушення професійних прав адвоката, перешкоджання та втручання в діяльність адвоката під час виконання ним свого професійного обов’язку у відповідних кримінальних провадженнях суддями Вищого антикорупційного суду України, місцевих судів шляхом визначення адвокатам, які щойно вступили у справу в якості захисника/представника, недостатнього часу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, можна при-йти до наступних висновків.
Суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, має створювати необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків (ч. 6 cm. 22 КПК України).
Аналіз норм процесуального закону вказує на обов’язок суду забезпечити можливість ознайомитися з матеріалами кримінальної справи (ст. 317 КПК України), надавши відповідно до положень статті 28 Кримінального процесуального кодексу України, розумний строк (певний період у часі), який був би достатнім.
Визначення розумного та достатнього часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження має здійснюватися в кожному конкретному випадку індивідуально з урахуванням таких критеріїв, як:
- обсяг матеріалів, який визначається з урахуванням кількісних характеристик аркушів;
- речові докази;
- додатки до протоколів;
- складність матеріалів та умов доступу до них, зокрема складність матеріалів визначається з урахуванням кількості підозрюваних та епізодів кримінальних правопорушень, а також складністю сприйняття та розуміння їхнього змісту для конкретної особи; додатки до протоколів;
- інше.
Саме про такий підхід до питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, ідеться в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Корнєв та Карпенко проти України» (Kornev and Karpenko v. Ukraine) від 21 жовтня 2010 року заява No17444/04, п. 67).
Установлення для сторони захисту недостатнього часу для ознайомлення з матеріалами справи вказує на безумовне порушення права на захист, оскільки без достатнього часу для вивчення та аналізу матеріалів справи підготуватись до розгляду справи в суді неможливо. Із цього приводу Європейський суд з прав людини констатував, що підпункт «b» пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому «адекватний час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а отже, ця гарантія означає, що підготовка захисту по суті головних обвинувачень може включати проведення з його боку всіх «необхідних заходів». Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без перешкод викласти суду, який розглядає справу, усі необхідні аргументи захисту і в такий спосіб вплинути на результат провадження (рішення у справі «Кан проти Австрії» (Can v. Austria), No9300/81, доповідь Комісії від 12 липня 1984 року, серія А, No 96, п. 53, ухвала щодо прийнятності від 26 червня 1996 року у справі «Коннолі проти Великобританії» (Connolly v. the United Kingdom) No 27245/95, і рішення від 20 січня 2005 року у справі «Майзіт проти Росії» (Mayzit v. Russia), No 63378/00, п. 78).
Отже, установлення судом стороні захисту, ще й в категоричній формі, нерозумного (недостатнього) строку для ознайомлення з великим обсягом матеріалів справи, які мають бути досліджені, проаналізовані, за якими має бути відпрацьована стороною захисту та узгоджена із підзахисним відповідна лінія захисту, безумовно, матиме ознаки вчинення зі сторони суду перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника, адже в такому випадку функція захисту залишається нереалізованою в контексті спектру гарантованих процесуальних прав (і, що важливо) саме через зайняту судом неправомірну позицію.
Таким чином адвокати в період відведеного судом часу для ознайомлення з матеріалами справи часто позбавлені можливості виконати свої професійні обов’язки, а тому за таких умов не може йтися про якісну підготовку до судового процесу. Суди водночас часто не враховують один із найважливіших чинників – комплексне оцінювання (детальне вивчення) усього комплексу доказів, зібраних на стадії досудового розслідування на предмет їхньої належності й достатності, протиріччя, узгодженості та взаємозв’язку.
Згідно з пунктом другим статті 11 Правил адвокатської етики адвокат зобов’язаний надавати правову допомогу клієнтам, здійснювати їхній захист та представництво компетентно й добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їхнього застосування, доскональності в урахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення.
Ретельна підготовка до виконання доручення клієнта, тобто виконання адвокатом належним чином свого професійного обов’язку щодо надання правової допомоги прямо залежить від наявності (надання судом) достатності часу для вивчення та детального аналізу матеріалів кримінального провадження.
Без вивчення всіх без виключення матеріалів, адвокат позбавлений можливості якісно надати правову допомогу, адже в такому випадку він позбавлений можливості зрозуміти істинну картину події та сформувати правову позицію з урахуванням зібраних доказів та обставин справи. Зважаючи на це, є неможливою реалізація повною мірою права на належний захист від висунутого обвинувачення.
На жаль, часто дії суду при визначенні часу на вивчення матеріалів та підготовку справи до судового розгляду мають ознаки, не тільки порушення права на захист обвинувачено-го/потерпілого, втручання в професійну діяльність адвоката та вчинення перешкод такій діяльності, а ще й ознаки свавільності, що суперечить обов’язку суду створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків. Це є порушенням принципу змагальності сторін, закріпленому в частині 6 ст. 22 Кримінального процесуального кодексу України.
Як неодноразово констатував Європейський суд з прав людини, незабезпечення обвинуваченому/потерпілому можливості організувати свій захист належним чином і без перешкод ви-класти суду, який розглядає справу, усі необхідні аргументи захисту і таким чином вплинути на результат провадження, є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції у поєднанні з пунктом 3(b) статті 6 Конвенції.
Ненадання стороні захисту адекватного (розумного та достатнього) часу і можливості, необхідних для належного підготовки стратегії захисту та формування правової позиції, а отже й позбавлення в такий спосіб можливості виконання адвокатом своїх професійних обов’язків, захисника, є безумовним порушенням і гарантованого права особи на захист, так і професійних прав адвоката та гарантій його адвокатської діяльності.
Також варто врахувати і факт того, що суди ставляться формально й до своїх обов’язків, оскільки за таких обставин не може відбутися повноцінне правосуддя із дотриманням відповідної процедури, і, найголовніше, дотриманням засад кримінального провадження, дотримання яких під час судового розгляду справ є обов’язковим без будь-яких винятків, адже реалізація конституційного права на захист під час судового розгляду кримінального провадження забезпечує всебічність розгляду справи і, як наслідок, ухвалення судом правосудного рішення, яке відповідає положенням процесуального закону щодо законності, обґрунтованості та його вмотивованості.
Висновки:
Визначення судом часу, достатнього захиснику для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, має здійснюватися індивідуально в кожному випадку з комплексним урахуванням відповідних критеріїв, притаманних конкретному кримінальному провадженню, що, у свою чергу, забезпечить недопущення порушення найважливіших гарантованих прав, зокрема права на захист.
Установлення судом стороні захисту в категоричній формі нерозумного строку для ознайомлення з великим обсягом матеріалів справи, які мають бути дослідженими, про-аналізованими, та за якими стороною захисту має бути відпрацьована й узгоджена з обвинуваченим відповідна лінія захисту, безумовно, матиме ознаки вчинення з боку суду перешкод здійсненню законної діяльності захисника та є порушенням і гарантованого права особи на захист, і професійних прав адвоката та гарантій його адвокатської діяльності.
Отже, нині все частіше трапляються з боку суддів порушення прав обвинуваченого/потерпілого на захист, оскільки, зважаючи на викладені вище обставини, обвинувачений/потерпілий не отримують належної правової допомоги. Також має місце збільшення порушень професійних прав адвокатів, перешкоджання та втручання в їхню професійну діяльність, бо за той час, який відводять суди для ознайомлення з матеріалами кримінальних проваджень (на підставі аналізу всіх звернень адвокатів з зазначеного питання), не можливо фізично вивчити та проаналізувати матеріали, відпрацювати й узгодити правову позицію з клієнтом, ретельно підготуватися до розгляду справи, що, безумовно, є втручанням у діяльність адвокатів.
Повний аналіз порушень прав та гарантій адвокатської діяльності право-охоронними органами та судом за посиланням: https://bit.ly/3fbZ1LB