Злочином, пов’язаним із домашнім насильством, слід вважати будь-яке кримінальне правопорушення, обставини вчинення якого містять хоча б один із елементів, перелічених у ст.1 Закону«Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежно від того, чи вказано їх у відповідній статті (частині статті) КК як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.
У справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду розглянула питання про те, чи поширюються правила територіальної підсудності спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, на спори, предметом яких є грошові кошти в межах розрахунку за таке майно, чи їх предметом має бути нерухоме майно безпосередньо.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду залишив без змін судові рішення районного та апеляційного судів, якими відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним та скасування наказу директора ліцею про відсторонення від занять учениці, не щепленої за віком.
Оскарженню в апеляційному порядку підлягають ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування, постановлені після визнання неконституційними положень ч. 3 ст. 307 КПК України, тобто із 17 червня 2020 року.
Якщо судом встановлено єдиний прямий визначений умисел, спрямований на заподіяння смерті двом або більше особам, вбивство однієї людини і замах на життя другої має кваліфікуватися як незакінчений злочин –замах на вбивство двох або більше осіб, оскільки єдиного злочинного наміру вбити двох осіб не було реалізовано з причин, що не залежали від волі винної особи, за відповідною частиною ст.15, п.1 ч. 2 ст. 115 КК незалежно від послідовності злочинних дій та за ч.1 ст.115 КК чи відповідним пунктом ч.2 ст.115 КК
ТОВ «Ітек Транс» звернулося до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство відповідно до ч. 4 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) у зв’язку з наявною та непогашеною заборгованістю.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст. 190 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин та на підставі п. «в» ст. 1 Закону «Про амністію у 2016 році» звільнено від відбування покарання за цей злочин; за ч.3ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням.
Постановлення обвинувального вироку, а не набрання ним законної сили розмежовує застосування судом правил призначення покарання за сукупністю злочинів (ст.70 КК) та за сукупністю вироків (ст.71 КК).
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Регіонального центру
Власник пошкодженого в ДТП автомобіля уклав із позивачем договір відступлення права вимоги, за яким він втрачає право вимагати від страховика та винуватця пригоди або від будь-якої іншої особи, що відповідно до закону несе відповідальність перед ним, відшкодування спричинених у ДТП матеріальних збитків. Натомість позивач зобов’язався відремонтувати транспортний засіб, отримавши відповідне доручення.
Прокурор оскаржив до Верховного Суду ухвалу апеляційного суду, якою залишено без змін ухвалу місцевого суду щодо звільнення від кримінальної відповідальності та передачі на поруки трудовим колективам (магазину ФОП та трудовому колективу ОСББ) двох осіб за умови, що протягом року з дня передачі на поруки вони виправдають довіру колективів, не ухилятимуться від заходів виховного характеру та не порушуватимуть громадського порядку
31 березня 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати незаконними та скасувати рішення
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку справу за позовом фізичної особи до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яка оскаржила наказ відповідача про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації.
У травні 2018 року Пеліхос Є. М. звернувся до суду з позовом до ГПУ
Велика Палата Верховного Суду розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «В-Н» (далі – Товариство) до Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії.
