Обставини справи: за вироком апеляційного судувід29.12.2008, залишеним без зміни ухвалою ВСУ від 08.04.2010, ОСОБА_1 засуджено за пунктами1, 7, 12 ч. 2 ст.115, ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 296ККдо покарання у виді довічного позбавлення волі; ОСОБА_1 засуджено за пунктами1, 7, 12 ч. 2ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі.
У даній справі господарським судом розглядалась скарга підприємства на бездіяльність державного виконавця, яку було задоволено. Одночасно суд стягнув з органу ДВС витрати на професійну правову допомогу в 2900 грн., хоча скаржником заявлялась вимога про стягнення з ДВС вказаних витрат в сумі 4650 грн.
Районний суд, із рішенням якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов про розірвання договорів дарування частини житлового будинку та частини земельної ділянки з тих підстав, що вироком суду обдаровувану визнано винною в нанесенні тілесних ушкоджень дарувальниці.
19 листопада 2020 року КГС ВС розглянув справу № 910/12765/19 за позовом АТ “НАК “Нафтогаз України” до ОСББ “Сирецький Бояр” про стягнення заборгованості в сумі 363 159,95 грн (з них 226 809,34 грн основний борг, 65 760,19 грн пеня, 20 697,09 грн – 3% річних, 49 893,34 грн інфляційні втрати), нарахованої у зв’язку з неналежним виконанням договору в частині оплати вартості отриманого природного газу.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду розглянув касаційну скаргу захисника особи, засудженої за хуліганство (ч. 3 ст. 296 КК України). На думку захисника, порушення, допущені судами, не дали можливості перевірити обставини, які підтверджують відсутність у діях особи складу інкримінованого кримінального правопорушення.
Батько позивачки після смерті її бабусі почав оформляти право на обов’язкову частку у спадщині як повнолітня непрацездатна дитина спадкодавця відповідно до ст. 1241 ЦК України, однак помер, не отримавши свідоцтво.
У справі № 921/616/19 Товариство (лізингоодержувач) звернулося до Банку (лізингодавця) з позовом про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, вилучення та повернення об’єкта лізингу.
Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо моменту виникнення підстав для захисту права сторони договору на внесення змін або розірвання такого договору в судовому порядку, визначивши, що право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає визначеним статтею16 ЦК України способам захисту і не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони щодо внесення змін або розірвання такого договору.
Суд першої інстанції визнав недійсним договір купівлі-продажу виробничого приміщення, оскільки на час вчинення договору воно було арештоване. Визнаючи раніше в іншому провадженні цей договір укладеним при недодержанні вимоги про його нотаріальне посвідчення, суд не досліджував питання про накладення обтяжень на приміщення.
Позивач видав співвідповідачам довіреність, якою уповноважив їх здати в оренду, обміняти, продати належний йому на праві власності автомобіль. Згодом він скасував довіреність. На час звернення до суду власникові було відомо, що автомобіль перебуває у володінні третьої особи, яка відмовляється повернути його власнику.
Виборчі комісії мають отримувати відомості про зміни у структурі політичних партій з офіційних, визнаних державою, джерел. Про це зазначено у постанові, ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за результатом перегляду в […]
ПАТ «Науково-виробничий центр «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод» звернулося з позовом до ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», Департаменту комунальної власності м. Києва, Київської міської ради про визнання недійсними біржових торгів та біржового контракту у зв’язку з численними порушеннями при проведенні біржових торгів з продажу акцій ПАТ «НВЦ «БХФЗ».
Єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою «повторність» без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за першим епізодом, який дає підстави для кваліфікації ознаки «повторність», є розгляд першого і наступних однорідних або тотожних злочинів в одному кримінальному провадженні.
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника Галушина О.В. та засудженого ОСОБА_1 на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 березня 2019 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 13 січня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016240170000365, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що не має судимостей, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Хмельницького, жителя АДРЕСА_2 ), такого, що не має судимостей, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК.
Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо можливості оскарження в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, прийнятої за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову, визначивши, що у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постанову апеляційного суду про залишення зазначеної ухвали без змін, а також ухвалу суду апеляційної інстанції, яка передбачає вжиття заходів забезпечення позову, та постанову апеляційного суду про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні.
