Діючим суддям та прокурорам заборонений доступ до адвокатської професії: Велика Палата Верховного суду

Велика Палата Верховного суду заборонила допускати чинних працівників прокуратури до кваліфікаційних іспитів та стажування для набуття статусу адвоката.

Про це повідомляє прес-служба Національної асоціації адвокатів України.

Постанова ВП ВС від 14 квітня 20201 року у справі № 826/9606/17 оприлюднена 18 травня.

Раніше, у лютому 2021 року, Велика палата уже визнала несумісним набуття статусу адвоката із статусом чинного судді. При цьому у відповідній постанові йшлося про всі стадії допуску до професії, починаючи з кваліфікаційного іспиту.

Позиція ВП в подібній справі щодо прокурорів засвідчує, що і чинні прокурори не можуть навіть починати процедуру входження в адвокатську професію.

«… намір проходити процедури кваліфікаційного іспиту, стажування та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю перебуваючи на посаді прокурора, є завідомо нелегітимним наміром, оскільки прогнозовано призводить до виникнення обставин несумісності. До того ж наявність статусу адвоката (захисника) в особи, яка є прокурором та підтримує державне обвинувачення в суді, ставить під сумнів її незалежність, безсторонність та неупередженість», – ідеться у постанові від 14 квітня 2021 року.

Посилаючись на норми антикорупційного законодавства та прокурорської етики, Велика палата вказує на те, що особа, яка перебуває на посаді прокурора, не може займатися адвокатською діяльністю або виконувати іншу оплачувану роботу.

ВП ВС Верховного Суду звертає увагу, що, претендуючи на набуття права на заняття адвокатською діяльністю прокурор вступає у позапроцесуальні відносини із Радою адвокатів, адвокатською спільнотою.

Доступ до професії адвоката передбачає виконання встановлених законодавством вимог (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») до осіб, які виявили бажання стати адвокатом. Серед них, зокрема, є вимога проходження стажування.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стажування здійснюється протягом шести місяців під керівництвом адвоката. За результатами стажування керівник стажування складає звіт про оцінку стажування та направляє його раді адвокатів регіону. Очевидно, що у цьому випадку прокурор перебуває у відносинах підпорядкування з керівником стажування, який є адвокатом. Так само як і під час організації та проведення кваліфікаційного іспиту, який здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

На думку Великої Палати Верховного Суду, такі правовідносини між адвокатом і прокурором виходять за межі допустимої сфери відносин між прокурорською та адвокатською спільнотами.

Слід окремо підкреслити, що таке розуміння спірних правовідносин не поширюється на осіб, звільнених з посади прокурора або повноваження яких припинено.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що у випадку отримання особою, яка є прокурором, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та складення присяги адвоката, така особа одночасно опиняється під дією двох присяг – прокурора та адвоката.

Аналізуючи тексти Присяги прокурора та Присяги адвоката, можна дійти обґрунтованого висновку, що одночасне перебування під дією двох присяг є неможливим, оскільки їхні тексти суперечать один одному та прямо порушують як незалежність прокурора, так і принципи здійснення адвокатської діяльності – незалежність та конфіденційність.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. З наведених вище мотивів не підлягають задоволенню вимоги позивачів у цій справі – працівників прокуратури, які вимагали визнання протиправними дій Ради адвокатів Київської області щодо відмови у прийнятті присяги адвоката та щодо відмови у видачі їм свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю.