Для судді, який вирішує протидіяти зловживанню процесуальними правами, виникають істотні ризики. Один із них – дисциплінарна відповідальність: суддя Кібенко

Відбувся Всеукраїнський онлайн-семінар для суддів апеляційних та місцевих судів «Зловживання процесуальними і матеріальними правами: правові наслідки», спікерами якого були судді Верховного Суду.

Про це повідомляє прес-служба ВС.

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олена Кібенко розповіла про зловживання процесуальними правами в господарському процесі. Спікерка нагадала, що у ст. 43 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається, а суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Крім того, у ч. 2 ст. 43 ГПК України зазначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, та перелічено окремі такі дії.

За словами Олени Кібенко, суд також визнавав зловживанням процесуальними правами: подання неодноразових скарг на різні судові рішення, але у межах однієї справи; подання скарг, зміст яких вочевидь не відповідає вимогам процесуального законодавства; подання скарги без оплати судового збору; подання скарг, які містять образливі вирази, ненормативну лексику, та інші.

Суддя КГС ВС пояснила, як відмежувати правомірне користування правами від зловживання. «Для судді, який вирішує протидіяти зловживанню процесуальними правами, вжити передбачені законом заходи, виникають істотні ризики. Один із них – дисциплінарна відповідальність», – зауважила доповідачка.

Наприклад, підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є, зокрема,  умисна або внаслідок недбалості незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) чи інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків.

«Однак межа між реалізацією цих прав та зловживанням ними не є досить чіткою. І якщо суддя певну дію вважатиме зловживанням, то сторона процесу може звернутися зі скаргою до Вищої ради правосуддя, яка визнає це не зловживанням, а реалізацією учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав», – сказала суддя КГС ВС.