Принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами ґрунтується насамперед на положеннях ч. 1 ст. 68 Конституції України: суддя ВС Ян Берназюк

Відбувся Всеукраїнський онлайн-семінар для суддів апеляційних та місцевих судів «Зловживання процесуальними і матеріальними правами: правові наслідки», спікерами якого були судді Верховного Суду.

Про це повідомляє прес-служба Верховного суду.

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ян Берназюк ознайомив учасників заходу з особливостями дотримання принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві.

За словами доповідача, принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами ґрунтується насамперед на положеннях ч. 1 ст. 68 Конституції України, згідно з якою кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Крім того, важливе значення для розкриття цього принципу мають ще деякі норми прямої дії Конституції України: ч. 1 ст. 55 – права і свободи людини і громадянина захищаються судом; ч. 2 ст. 55 – кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; ч. 3 ст. 125 – юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Розкриття принципу неприпустимості зловживання процесуальними правами також вимагає аналізу положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ст. 6 «Право на справедливий суд», ст. 13 «Право на ефективний засіб юридичного захисту», ст. 17 «Заборона зловживання правами», ст. 35 «Умови прийнятності»).

Спікер нагадав, що неприпустимість зловживання процесуальними правами закріплена у ст. 45 КАС України. А от ч. 8 ст. 139 КАС України, в якій ідеться про те, що в випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, застосовується нечасто.

Ян Берназюк також розповів про підстави і порядок застосування заходів процесуального примусу, звернувши увагу на те, що відповідно до ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку, зокрема, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. У разі неодноразового зловживання процесуальними правами суд може постановити ухвалу про стягнення штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Говорячи про відмінності в адміністративному, цивільному та господарському процесах, доповідач зазначив: «КАС України передбачає низку положень, що стосуються прав та обмежень для суб’єктів владних повноважень як учасників справи та неповною мірою відповідають принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом».

Ян Берназюк звернувся до практики КАС ВС щодо питання зловживання процесуальними правами, зокрема, зауважив, що в ухвалі від 22 січня 2019 року у справі № 9901/34/19 КАС ВС указав, що з метою уникнення дискредитації суду та суддів учасники процесу повинні утримуватися від дій, які виражають неповагу до суду чи судді.

Стосовно практики судів інших країн, то суддя КАС ВС навів приклад, зокрема, рішення Федерального Конституційного суду Німеччини, ухваленого рік тому, в якому розкрито конституційні стандарти щодо образливих заяв, зроблених з використанням мережі «Інтернет».