В одному із судових рішень ВС зробив висновок, що неявка учасників провадження свідчить про зловживання правами: суддя ВС Антонюк

23 квітня 2021 року відбувся Всеукраїнський онлайн-семінар для суддів апеляційних та місцевих судів «Зловживання процесуальними і матеріальними правами: правові наслідки», спікерами якого були судді Верховного Суду.

Про це повідомляє прес-служба ВС.

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Наталія Антонюк розповіла про зловживання процесуальними правами у кримінальному процесі. Спікерка наголосила, що у КПК України тільки двічі згадується про зловживання правами. І в цьому Кодексі немає такого розширеного переліку дій, які можуть бути визнані зловживаннями, як у ЦПК України, ГПК України та КАС України. Це пов’язано з тим, що кримінальна юрисдикція чутлива до захисту прав як обвинуваченого, так і потерпілого. Інколи складно визначити, чи є конкретна дія чи бездіяльність учасників провадження зловживанням. Тож про зловживання варто вести мову тоді, коли воно є явним.

Наталія Антонюк навела приклади постанов ККС ВС щодо питання зловживання процесуальними правами. Так, у постанові від 10 грудня 2019 року у справі №132/185/18 ККС ВС зазначив, що невикористання захисником права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не утворює підстави для визнання доказів недопустимими. В іншій постанові ККС ВС – від 23 січня 2020 року у справі №607/5005/17, йдеться про те, що відмова від ознайомлення з матеріалами досудового розслідування з посиланням на обмеження в часі не може свідчити про їх невідкриття.

«В одному із судових рішень ВС зробив висновок, що неявка учасників провадження свідчить про зловживання правами. Так, у постанові ККС від 24 вересня 2019 року у справі № 755/10138/16-к зазначено, що судовий розгляд у суді апеляційної інстанції здійснювався протягом майже року. За цей час апеляційний суд 8 разів призначав судові засідання і 6 разів відкладав їх через неявку захисника та засудженого. Причому про причини неявки в останні судові засідання засуджений не повідомляв. Враховуючи зазначене, ВС вказав, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність у діях сторони захисту зловживання своїми правами, що має своїм наслідком безпідставне затягування процесу», – розповіла доповідачка.

Крім того, Наталія Антонюк звернула увагу на питання щодо визнання зловживанням правом неотримання судових рішень. Так, ККС ВС вказав, що «заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права. А відтак та обставина, що засуджений не отримував судові повідомлення, що надсилалися на вказану ним адресу, тобто не виявляв бажання прийти до поштового відділення для отримання судових повідомлень, та продовж майже півроку не цікавився станом розгляду його касаційної скарги і є проявом такого зловживання» (ухвала ККС ВС від 30 травня 2018 року у справі № 676/7346/15-к).

Як зауважила суддя, що ще одна категорія зловживань стосується зловживання правом на залучення перекладача у тих випадках, коли такої потреби немає, або ж заявлення вимог про неодноразову зміну перекладача з одночасною зміною і мови, на яку має здійснюватися переклад. У постанові ККС  ВС від 19 лютого 2019 року у справі № 236/1798/16-к сказано, що при вирішенні питання про залучення перекладача визначальною є впевненість суду, що обвинувачений дійсно не володіє, або недостатньо володіє державною мовою. Хоча закон не встановлює критеріїв, за якими суд має визначитися в цьому питанні, такі роз’яснення містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини.