Подання відповідної заяви як підстави для виплати страхового відшкодування не заперечує права потерпілого звернутися за судовим захистом у разі ігнорування страховиком такої заяви, незгоди з розміром визначеної страхової виплати чи рішенням страховика про відмову в страховому відшкодуванні.
КГС ВС розглянув касаційну скаргу ТзДВ СК “Альфа-Гарант” на постанову
Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 у справі No 910/6013/20 за позовом ПрАТ “СК “Уніка” до ТзДВ СК “Альфа Гарант” про стягнення 24 825,60 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ПрАТ “СК “Уніка” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТДВ СК “Альфа Гарант” про стягнення 24 825,60 грн. Обґрунтовуючи позовні
вимоги, позивач посилався на те, що ПрАТ “СК “Уніка”, виплативши страхувальнику згідно з договором добровільного страхування наземного транспорту страхове відшкодування, на підставі статті 993 ЦК України та статті 27 Закону набуло право зворотної вимоги до винної особи, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована ТДВ СК “Альфа Гарант”.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 у справі No 910/6013/20 у задоволенні позовних вимог ПрАТ “СК “Уніка” відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020
апеляційну скаргу ПрАТ “СК “Уніка” задоволено. Рішення Господарського суду
міста Києва від 06.07.2020 у справі No 910/6013/20 скасовано, ухвалено нове
рішення. Позов ПрАТ “СК “Уніка” до ТОВ СК “Альфа Гарант” про стягнення 24 825,60 грн задоволено. Стягнуто з ТДВ СК “Альфа Гарант” на користь ПрАТ “СК
“Уніка” 24 825,60 грн страхового відшкодування та 2 102,00 грн судового збору.
Стягнуто з ТДВ СК “Альфа Гарант” на користь ПрАТ “СК “Уніка” 3 153 грн судового
збору, спричиненого стороною у зв’язку з розглядом справи в суді апеляційної
інстанції. Доручено Господарському суду міста Києва видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ТДВ СК “Альфа Гарант”
звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати
оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 залишити в силі.
ОЦІНКА СУДУ
Процедура отримання страхового відшкодування в порядку, визначеному Законом України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів”, детально
регламентована на законодавчому рівні та передбачає вчинення потерпілим
і страховиком низки взаємних, послідовних, кореспондуючих одне одному
юридично значимих дій.
До числа юридично значимих дій потерпілого (іншої особи, яка має відповідне право), необхідних для отримання страхового відшкодування, належить, зокрема, подання страховику заяви про страхове відшкодування.
Колегія суддів вважає, що подання відповідної заяви як підстави для виплати страхового відшкодування не заперечує права потерпілого звернутися за судовим захистом у разі ігнорування страховиком такої заяви, незгоди з розміром визначеної страхової виплати чи рішенням страховика про відмову
в страховому відшкодуванні.
Переглянувши справу No 465/4287/15 в касаційному порядку, ВП ВС у постанові від 11.12.2019 підтримала власний правовий висновок (викладений у постанові від 19.06.2019 у справі No 465/4621/16-к) щодо порядку отримання потерпілим страхового відшкодування за договором обов’язкового страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,
визначивши, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених
законом, до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду
з позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування в межах річного строку. ВП ВС зауважила, що у названому Законі прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору, а також не зазначено
про обов’язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування,
спочатку звернутися до страховика та не пов’язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення
страхового відшкодування.
Зазначене свідчить про сталу правову позицію ВП ВС щодо визначення порядку отримання потерпілим страхового відшкодування за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також судового тлумачення норм названого Закону, зокрема щодо відсутності обов’язку звернення потерпілого з відповідною заявою до страховика та наявності альтернативного способу захисту порушених
прав шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення страхового
відшкодування.
На переконання колегії суддів КГС ВС, підставою наведених правових висновків ВП ВС є твердження, що виникнення права на отримання страхового відшкодування пов’язується не з поданням потерпілим (іншою особою, що має
відповідне право) заяви про таке відшкодування, а саме з настанням страхового
випадку, що має наслідком виникнення у страховика обов’язку з регламентної
виплати за законом та на підставі відповідного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності його страхувальника, а за відсутності такого договору та у визначених законом випадках – виникнення цього обов’язку в МТСБУ.
Такий підхід (виникнення права на страхове відшкодування з моменту
страхового випадку, а не з моменту звернення до страховика з відповідною
заявою) і передбачає можливість захисту права щодо отримання регламентної
виплати (страхового відшкодування) шляхом звернення потерпілого (іншої особи, що має відповідне право) до суду.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 12.02.2021 у справі No 910/6013/20 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95133487.