Щодо визначення розміру страхового відшкодування, пов’язаного із втратою годувальника внаслідок ДТП, яка сталася з вини потерпілого

22 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_1, в інтересах якої діє
ОСОБА_2, до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс
Україна» (далі – страхова компанія, АТ «СК «Євроінс Україна») про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи.

Суд установив, що 31 березня 2020 року на проїзній частині автодороги між с. Дніпровкою та с. Водяне Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області
відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Master» під керуванням водія ОСОБА_4, що скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, який від
отриманих травм помер на місці.

01 квітня 2020 року слідчим Кам’янко-Дніпровського ВП Енергодарського ВП ГУНП в Запорізькій області Панкеєвим В. І. винесено п останову про закриття
кримінального провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК
України у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.

На момент ДТП відповідальність водія ОСОБА_4 застрахована в АТ «Страхова
компанія «Євроінс Україна» за договором обов’язкового страхування цивільно-
правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який діяв на момент настання ДТП.

ОСОБА_2, яка є законним представником ОСОБА_1, малолітньої дитини загиблого ОСОБА_5, звернулася до АТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» з заявами про виплату страхового відшкодування витрат на поховання в сумі 7145,00 грн, завданої моральної шкоди дитині загиблого в сумі 56 676,00 грн та витрат, пов’язаних із втратою годувальника в сумі 170 028 грн.

Відповідач здійснив часткову виплату страхового відшкодування, а саме: 7 145,00 грн – понесені витрати на поховання загиблого ОСОБА_5; 28 338,00 грн –
заподіяна моральна шкода, що належить малолітній дитині загиблого; та 85 014,00 грн – витрати, пов’язані із втратою годувальника.

При розрахунку відповідач посилався на пункт 36.3 статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників
наземних транспортних засобів», зокрема зазначив, що, зважаючи на те, що ДТП сталася з вини потерпілого ОСОБА_5, розмір страхового відшкодування, пов’язаного із втратою годувальника, та моральної шкоди визначено страховиком шляхом поділу на кількість учасників ДТП.

Позивач вважала такий розрахунок безпідставним, оскільки шкода, пов’язана із смертю потерпілого, відшкодовується незалежно від його вини та просила суд
стягнути з відповідача суму недоплаченої страхової виплати.

Заочним рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою
апеляційного суду, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що груба необережність пішохода ОСОБА_5 та відсутність в діях водія ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, свідчать про наявність з боку пішохода ОСОБА_5 вини в ДТП, що стало законною підставою для застосування страховиком пункту 36.3 статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при визначенні розміру страхового відшкодування позивачу.

Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій, зробивши такі висновки.

У абзаці 1 пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»
передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

У разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов’язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового
відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб (абзац 1 пункту 36.3 статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

При відмові в задоволенні позову суди вважали, що з боку пішохода ОСОБА_5 є вина в ДТП, що стало законною підставою для застосування страховиком пункту
36.3 статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової
відповідальності власників наземних транспортних засобів» при визначенні розміру страхового відшкодування позивачу.

Суди не звернули уваги, що абзац 1 пункту 36.3 статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розрахований на випадки, якщо: 1) шкода завдана взаємопов’язаними, сукупними діяннями декількох осіб, які за це відповідальні, тобто поведінка яких обов’язково є неправомірною, внаслідок чого вони разом спричинили завдання шкоди; 2) остання є неподільною (як-от у випадках із завданням шкоди здоров’ю чи моральної шкоди). Тільки за таких умов розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну особу з тих, які завдали шкоди, треба визначати шляхом поділу її розміру на кількість осіб, які цю шкоду завдали.

Суди не врахували, що моральна шкода в цій справі не завдана взаємопов’язаними, сукупними діяннями декількох осіб, які за це відповідальні, а тому підстави для застування абзацу 1 пункту 36.3 статті 36 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відсутні.

Зважаючи на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що касаційну скаргу потрібно задовольнити, рішення суду першої інстанції та постанову суду
апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення з ПАТ
«Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_2 113 352,00 грн, а саме 28 338,00 грн недоплаченого страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи; 85 014,00 грн недоплаченого страхового відшкодування, пов’язаного із втратою годувальника.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі No 191/1119/22 (провадження No 61-374св23) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/109157027.