Обставини справи
Місцевий суд визнав винуватим та засудив особу за ч. 1 ст. 286 КК. Вироком місцевого суду стягнуто з обвинуваченого на користь потерпілого процесуальні витрати на правову допомогу та витрати на приїзд до місця розгляду справи.
Апеляційний суд скасував цей вирок, звільнив особу від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо неї закрив на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
У подальшому апеляційний суд ухвалою стягнув з обвинуваченого на користь потерпілого витрати на правову допомогу в апеляційному суді та витрати на прибуття до місця розгляду справи.
Позиція ККС
Кримінальне провадження передано на розгляд ОП.
Підстава передачі кримінального провадження на розгляд ОП
Необхідність відступити від позиції, висловленої у постанові Другої судової палати ККС від 02.12.2021 (справа № 449/1689/19), за якою закриття кримінального провадження на нереабілітуючих підставах і застосування щодо особи більш м’якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє її від сплати процесуальних витрат, пов’язаних із проведенням експертиз та витрати на надання потерпілому правової допомоги.
Позиція колегії суддів стосовно вирішення проблеми
Колегія суддів ККС вважає за необхідне сформулювати такий висновок: «Якщо скасовано обвинувальний вирок, яким особа була визнана винною у вчиненні злочину, та змінено її процесуальний статус з обвинуваченої на особу, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв’язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК, то відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК відсутні обов’язкові умови щодо стягнення
процесуальних витрат з такої особи».
Обґрунтування позиції ККС
ККС зазначив, що норми КПК, у тому числі й приписи ст. 124 КПК, не дають прямої відповіді на питання про те, з кого саме мають бути стягнуті документально підтверджені процесуальні витрати на користь потерпілого у випадку закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Але покладення такого обов’язку на особу, щодо якої ухвалено рішення про звільнення від кримінальної відповідальності, на думку колегії суддів касаційного суду, суперечитиме як приписам ст. 62 Конституції України та ч. 5 ст. 17 КПК, так і змісту самої ч. 1 ст. 124 КПК.
З огляду на викладене, ККС вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного постанові Другої судової палати ККС від 02.12.2021 (справа № 449/1689/19).
Ухвала колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 31.10.2023 у справі №686/1699/20 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114685573
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.