Другосортне псевдоекспертне “мило” або для чого було витрачати мільйон євро

Україна готується до вступу до Європейського Союзу, і вже багато років адаптує законодавство. Це відбувається з перемінним успіхом, але проєкт рухається. Свіжий репорт за півріччя містить 900 сторінок, підготовлених спільними зусиллями 140 державних установ. Нехай це і не геніально, але гарантовано експертно.

Звісно, що будь-яка влада буде перебільшувати власні досягнення і приховувати недоліки. Тож Єврокомісія має доволі непоганий механізм, як отримати об’єктивні дані: знайти експертів, які дадуть альтернативний погляд на дійсність. Тоді можна співставляти два джерела та робити більш-менш адекватні висновки.

Звісно, це мають бути неймовірної якості експерти, такі собі Ейнштейни від професії, і вони мусять давати глибоку аналітику. Але на практиці все йде не так блискуче.

Блискучі експерти недоступні; Ейнштейни або займають посади, або мають власний бізнес. Тож «тіньові звіти» віддають писати знайомим та друзям, інколи далеким від професійності. Це дуже нагадує вислів Леніна про кухарок, що можуть керувати державою, — з тією різницею, що наші кухарки готують «тіньові звіти», на які покладатиметься ціла Єврокомісія.

Не знаю, як з цим пораються в інших країнах. Але на українські «тіньові звіти» чекала б єдина доля — прикрашати собою архіви ЄС. Готують як можуть, виходить доволі посередньо. На додаток до низької якості продукту, «експерти» ймовірно закладають всередину документа власні побажання чи просто помсту до професійної спільноти, яка свого часу піддала їх санкціям. І ось, вони повернулися з помстою. Avengers

Було б дійсно смішно, але… Чи то чиновники ЄС не знають, із чим мають справу. Чи то знають, але гроші витрачені, і доводиться вдавати, що «тіньові звіти» — то шедеври. Так єврокомісари починають посилатися на цей другосортний продукт у роботі. Виникає типовий феномен, відомий як роль особистості в історії. На жаль, у цьому випадку мова геть не про Ейнштейна.

Розпочавши шлях у хибному напрямку, вкрай мало шансів дістатися вірного пункту призначення. Маємо явище протилежне до того, чим воно мало бути. На прикладі України, отримуємо другосортне псевдоекспертне «мило», яке шкодить іміджу не лише України, а і Євросоюзу.

З повним текстом статті щодо так званого Тіньового звіту від Сергія Лямця можна ознайомитись за посиланням.

З матеріалом на зазначену тематику “З’ясувалось, що “тінь” на українське правосуддя коштувала більше 1 млн євро, який “освоїло” так зване “коло друзів” Андрія Вишневського” можна ознайомитись за посиланням.

З самим так званим Тіньовим звітом можна ознайомитись за посиланням.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.