У Вищій школі адвокатури Людмила Гриценко, адвокат, медіатор, член Комітету з сімейного права НААУ, національний експерт Ради Європи, співзасновник ЮГ “Право” під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів “Ефективність судового контролю: огляд судової практики” розповіла про ефективне застосування судового контролю.
Наразі відомо, що застосування судового контролю є, перше за все, правом суду. Для того, щоб переконати суд використати таке право необхідно довести, що саме в даній ситуації надзвичайно важливо є встановлення судового контролю.
Однією із складових доказування необхідності встановлення судового контролю може стати згадка про ризик невиконання судового рішення. Гарним прикладом може стати систематичне невиконання СВП судових рішень. Деякі органи місцевого самовдярування мають дуже видиму тенденцію до невиконання судових рішень. Так, можна додати такі відомості до клопотання про встановлення судового контролю.
Також дуже вагомою складовою вдалого клопотання про встановлення судового контролю є судова практика. У разі, якщо у попередніх рішеннях суду, до вказаного СВП в аналогічних справах встановлювався судовий контроль. З текстів таких рішень можна брати цитати, що можуть бути причинами встановлення судового контролю, або ж посилатися на повні рішення.
Ще однією складовою судової практики є встановлення строку, протягом якого справа була на виконанні при встановленні судового строку вже після ухвалення судового рішення. Доволі розповсюдженою є практика встановлення судового контролю посилаючись на невиконання судового рішення протягом значного періоду, наприклад року.
Серед особливостей судового контролю, як згадувалось вище, є те, що його встановлення є правом суду, а не його обов’язком, а також те, що судовий контроль встановлюється саме від час ухвалення судового рішення. Наразі під час вивчення судової практики можна дійти висновку, що іноді суди можуть встановлювати судовий контроль і після ухвали ними рішення, посилаючись на положення Конституції, а саме на принцип обов’язковості виконання судових рішень на всій території України. Оскільки встановлення судового контролю є способом виконання судового рішення, така позиція існує і частіше використовується судами.
СВП, не на користь якого ухвалене судове рішення може бути зобов’язаний подати звіт про виконання судового рішення, а у разі неподання такого звіту на керівника СВП може бути накладений штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян.
Суд має право за власною ініціативою накласти штраф, а може застосувати такий штраф за клопотанням позивача. Суд контролює виконання судового рішення, але й позивач не позбавлений такої можливості. Клопотання про застосування штрафу можливо подати під час ознайомлення з матеріалами судової справи з декількох причин, серед яких: неподання звіту про виконання судового рішення, подання його поза межами строку, подання звіту без чіткого зазначення виконання судового рішення у ньому.
Висновки дуже прості — судовий контроль є надзвичайно дієвим способом виконання судового рішення. Штраф, що може бути накладений на СВП може бути застосований неодноразово. Найголовніше для адвоката — у випадках, коли це можливо, добиватись встановлення судового контролю, переконуючи суд у важливості цього способу забезпечення виконання судового рішення.