Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Василь Крат виступив із лекцією «Фраудаторні конструкції» на Kharkiv Real Estate & Construction School’ 21, яка також відбулася в рамках V Харківського міжнародного юридичного форуму.
Про це повідомляє прес-служба Судової влади.
Він звернув увагу, що fraus creditorum (на шкоду кредиторам) претори в преторському праві розглядали як вид приватного делікту. Недійсність може бути і з позитивним, і з негативним нахилом. Якщо скористатися таким умовним поділом, то фраудаторні правочини – це недійсність зі знаком «плюс», вони мають позитивний вплив на цивільний оборот, адже дозволяють кредитору отримати грошовий еквівалент стягнення, на яке він міг розраховувати, укладаючи договір з боржником.
Василь Крат крізь призму судової практики проаналізував особливості кваліфікації правочинів як фраудаторних залежно від їх видів. Зокрема, фраудаторним правочином може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторність» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволять кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору (момент укладення договору, контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич), ціна (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни контрагентом боржника) (постанова КЦС ВС від 7 жовтня 2020 року у справі № 755/17944/18).
Також суддя зазначив, що фраудаторним правочином може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин. Якщо постає питання про кваліфікацію як фраудаторного одностороннього правочину, то варто зважати на те, що внаслідок вчинення такого правочину має унеможливлюватися звернення стягнення на майно боржника чи зменшуватися обсяг майна (постанова КЦС ВС від 24 лютого 2021 року у справі № 757/33392/16).
Фраудаторні конструкції не вичерпуються фраудаторними правочинами. До інших різновидів належить фраудаторний поділ майна. В постанові КЦС ВС від 6 березня 2019 року у справі № 317/3272/16-ц вказано, що боржник, проти якого ухвалене судове рішення про стягнення боргу й накладено арешт на його майно, та його дружина, які здійснюють поділ майна, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки поділ майна порушує майнові інтереси кредитора і спрямований на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.