Суддя ВС у КЦС Василь Крат виступив із доповіддю про «стабільність» арбітражного застереження в ракурсі інвестиційної привабливості. Перш за все суддя зауважив, що, на його думку, замість поняття «третейська / арбітражна угода» варто було б уживати словосполучення «третейський / арбітражний правочин».
Про це повідомляє Судова влада.
Під час обговорення постанови об’єднаної палати КГС ВС від 30 серпня 2024 року у справі № 911/1766/22, у якій зроблено висновок, що питання щодо дійсності третейської / арбітражної угоди не може розглядатися як позовна вимога; третейська / арбітражна угода не є правочином у розумінні ЦК України, цивільно-правовим договором, а вважається за своєю суттю процесуальним договором, для якого чинне законодавство України встановлює спеціальний порядок визнання недійсним.
Суддя розглянув порушене питання у двох аспектах: історичному і сутнісному.
Щодо першого аспекту Василь Крат нагадав, що в грудні 2018 року відбувся третейський форум «Стан і перспективи розвитку третейського розгляду в Україні». Під час форуму він звертав увагу, що про третейську / арбітражну угоду (застереження) треба говорити саме як про процесуальний договір, який є складовою приватноправового договору, а також на те, що необхідно розмежовувати матеріальний і процесуальний аспекти недійсності, які є кардинально різними за своєю сутністю. Надалі такий підхід був імплементований у судову практику КЦС ВС. Зокрема, у п. 67 зазначеної постанови КГС ВС ідеться, що в постанові КЦС ВС від 26 липня 2023 року у справі № 824/123/22 визначена правова природа арбітражної угоди, а також вказано, що, по суті, це процесуальний договір, хоча він може міститися і в приватноправовому договорі.
Аналогічні правові позиції містяться в постановах КЦС ВС від 4 квітня 2024 року у справі № 824/97/22, від 21 березня 2024 року у справі № 824/99/22. «У численних постановах, що ухвалювалися КЦС ВС як судом апеляційної інстанції, суд уже як даність вів мову про третейське / арбітражне застереження як про процесуальний договір, починаючи з 2023 року. З 2018 року кваліфікація цієї конструкції суттєво змінилася. І сьогодні вона знайшла подальше підтвердження в постанові ОП КГС ВС», – сказав доповідач.
Стосовно сутнісного аспекту він зазначив, що «цивільний оборот любить тишу». Договори не вчиняються для того, щоб їх не виконувати, констатувати неукладеність, нечинність, з надуманих причин визнавати недійсність. Загалом це стосується будь-якої конструкції, про яку домовляються учасники обороту.
Василь Крат зауважив, що існує «добра» і «погана» недійсність. Перша – це, наприклад, коли вчиняється фраудаторний правочин. Визнання такого правочину недійсним допомагає задовольнити вимоги кредитора. Другу учасники обороту намагаються використовувати для незастосування умов договору, наприклад коли хочуть визнати недійсним третейське / арбітражне застереження, щоб не було компетенції у третейського суду чи арбітражу. «Рано чи пізно ми будемо так дивитися на будь-яку недійсність у контексті кожної конструкції: є “добра” і є “погана”. У будь-якому випадку, щоб забезпечити стабільність, потрібно не допускати “поганої” недійсності. По-іншому гарантувати стабільність навряд чи вийде», – сказав суддя.
Доповідач припустив, що можуть виникнути думки, що ст. 203 ЦК України дозволяє оскаржити третейську / арбітражну угоду через недодержання загальних вимог, необхідних для чинності правочину. Але, акцентував Василь Крат, необхідно чітко розмежовувати матеріальну і процесуальну сфери. Якщо йдеться про предмет регулювання, передбачений ч. 1 ст. 1 ЦК України, – це матеріальна сфера.
Однак треба чітко усвідомлювати, що закони України «Про третейські суди» та «Про міжнародний комерційний арбітраж» мають специфіку, що виражається як у термінології, так і в підставах, не характерних для приватного права. Тобто недійсність третейської / арбітражної угоди (чи застереження) піддається специфічному регулюванню: вирішення цього питання переміщується на етап розгляду справи про визнання та надання дозволу на виконання рішення третейського суду чи арбітражу. Не існує додаткових способів нівелювати третейську / арбітражну угоду (застереження), зауважив доповідач і додав, що в цьому питанні ми ще на початку шляху, буде й критика, й інші пропозиції. Але необхідно зберегти саме такий підхід та, можливо, посилити його з точки зору аргументації.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.