Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Як побудувати комунікацію з дитиною, яка опинилася в ситуації домашнього насильства”, Гриценко Людмила, адвокат, медіатор, член Комітету з сімейного права НААУ, національний експерт Ради Європи, співзасновник ЮГ “Право”, розповіла як спілкуватися з дитиною, що опинилася в ситуації домашнього насильства та які особливості варто враховувати.
Одним із важливих факторів планування комунікації з дитиною, що опинилася в ситуації домашнього насильства, адвокату потрібно мати достатню кількість часу і певний ресурсний стан. А ще доречно дотримуватись наступних правил:
- Перебувати на одному рівні з дитиною.
- Обличчя має бути навпроти обличчя, а не зверху чи знизу. Якщо дитина маленького зросту, доречно сісти на стілець, а в разі необхідності і на підлогу Паритетність на фізичному рівні є безумовно важливою основою у комунікації з дитиною та сприяє встановленню довіри.
- Уточнити (перед початком комунікації), чи задоволені базові потреби дитини(їсти, пити, туалет).
- Мати спокійний внутрішній стан, не поспішати.
В той момент, коли адвокат вперше зустрічається з клієнтом -дитиною, він не знає, що саме довелося пережити цій дитині і яким було її життя до зустрічі. Адвокат не знає яких саме дорослих ця дитина зустрічала в своєму житті і як ці дорослі себе з цією дитиною поводили. Дитина, з урахуванням свого попереднього досвіду, може злякатися гучного голосу або навпаки дуже емоційної комунікації адвоката. Тому, дуже важливо мати спокійний внутрішній стан та розуміти, що якийсь час дитина може мовчати, прислухатися або час від час «замикатися» в собі.
- Говорити потрібно спокійним голосом, в середньому темпоритмі та не робити різких рухів руками та тілом. Важливо, щоб дитина поряд з адвокатом не відчувала проявів небезпеки для неї. Різкий голос або різкі рухи можуть «зрезонувати» з тим досвідом дитини, і вона може «замкнутися в собі».
- Не потрібно використовувати «маніпулятивних технік» типу – «якщо ти мені не розкажеш, я не зможу тобі допомогти»… До того часу, поки дитина не знає, що і як з нею буде відбуватися, вона почувається в небезпеці. Потрібно говорити зрозумілою мовою, що зараз буде відбуватися і як це буде відбуватися.
- Не можна засуджувати і критикувати дитину, незалежно від того, що вона розповідає. Якщо вона почала говорити, це означає, що адвокату вдалося здобути певну ступінь довіри дитини.
- Потрібно запитувати дозволу у дитини.
Якщо перед адвокатом дитина яка постраждала від насильства, то такі маленькі кроки, як запитати чи дитина не проти, щоб були занотовані певні її пояснення – є дуже важливими для повернення постраждалій особі певного контролю над своїм життям. Якщо це дитина, яка в конфлікті з законом (вчинила або підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення), то запитання до дитини, чи вона не проти, щоб зробити певні помітки, показує дитині, що адвокат серйозно її сприймає, що також важливо.
На комунікацію з дитиною також впливають певні установки адвоката (наприклад, дитина обманює). Адвокату потрібно переглянути ці установки, проаналізувати чому він так думає, і лише тоді починати комунікацію з дитиною.
Комунікація з дитиною можлива лише тоді, коли вона буде почувати себе в безпеці. А це можливо за умови, що дитина перебуває в безпечному місці, а поряд з нею безпечний дорослий.