Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Як стягнути аліменти поза межами України?”, Філатова Ольга, сімейний адвокат, член Комітету з сімейного права НААУ, член Центру сімейного права ВША НААУ, керуючий АБ «Філатова та Партнери», розповіла про «підводні камені» стягнення аліментів поза межами України, про шляхи їх стягнення. Звернула увагу, що саме повинно містити клопотання про визнання і виконання рішення суду про стягнення аліментів поза межами України
В сімейному житті інколи трапляються ситуації, коли чоловік та дружина приймають рішення про розірвання шлюбу. Якщо в такому шлюбі у них народилися діти, то звичайно при розірванні шлюбу виникають питання про стягнення аліментів з того з батьків, який буде проживати окремо від дітей. Але ту не все так просто. На практиці у того з батьків, з ким проживають діти, іноді виникають «підводні камені» при спробі стягнення аліментів, якщо батько або матір (які зобов’язані сплачувати аліменти) проживають або працюють поза межами України.
В більшості випадків «підводні камені» виникають тому, що:
- платник аліментів фактично не проживає в Україні, фізично з ним не має можливості поспілкуватися «та нагадати про обов’язок сплачувати аліменти».
- платник аліментів за власним бажанням переїхав працювати або проживати за межі України, щоб «почати нове життя», а колишні аліментні зобов’язання вирішив залишити не виконаними в Україні.
- платник аліментів банально ухиляється від сплати аліментів та вважає що за кордоном обов’язок сплачувати аліменти не обов’язковий та ніяких юридичних наслідків за їх не виконання у нього не виникне.
- платник аліментів офіційно працює поза за межами України та має бажання сплачувати аліменти, але він та отримувач аліментів не обізнані, як офіційно оформити такі відрахування та куди та до кого звертатися у цьому випадку.
Наразі Україна є учасницею ряду двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів, які дозволяють вирішувати питання стягнення аліментів.
Нормативно-правовий документ який регулює стягнення аліментів за кордоном є Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, укладена у м. Нью-Йорк 20 червня 1956 року. Для України Конвенція набула чинності з 19 жовтня 2006 року та визначена Інструкцією про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном. На сьогодні сторонами Конвенції є 61 держава світу. Конвенція врегульовує механізм передачі прохання про стягнення аліментів з відповідача, передачу судових рішень у договірну державу, в який приймається рішення про виконання.
На сьогоднішній день Конвенція про стягнення аліментів за кордоном дозволяє вирішувати питання, пов’язані із здійсненням батьківських прав і виконанням обов’язків матеріального характеру, незалежно від громадянства і місця проживання батьків і дітей. Цей обов’язок є однаковим для всіх, незалежно від того, в якій країні проживає той з батьків, який повинен його виконувати.
У разі, коли між Україною та будь-якою з Договірних Сторін діє інший міжнародний договір, що регулює питання визнання і виконання судових рішень, виконання доручень про вручення документів або отримання доказів за кордоном,можуть застосовуватись положення відповідного міжнародного договору.
Отже, для того, щоб стягнути аліменти з особи, яка проживає за кордоном, громадяни України мають два шляхи:
- Звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає платник аліментів, із клопотанням про визнання та надання дозволу на виконання рішення суду України про стягнення аліментів (якщо питання стягнення аліментів вирішувалося в України і є рішення суду).
- Звернутися до компетентного органу іноземної країни, де проживає платник аліментів із заявою про встановлення рішення щодо аліментів
У разі вирішення даного питання першим шляхом, то якщо є рішення суду України про стягнення аліментів, необхідно звернутися з клопотанням до Міністерства юстиції України через територіальне управління юстиції, як стягувачу, про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів, адресоване компетентному органу (суду) іноземної держави. Клопотання повинно містити:
- повне ім’я відповідача (боржника), дату народження, громадянство та, наскільки це відомо позивачу (стягувачу), його адресу (проживання за кордоном) протягом останніх п’яти років, рід занять і місце роботи і, по можливості, фотокартку;
- наявні відомості про фінансові та сімейні обставини боржника, у тому числі інформація про належне йому майно;
- будь-яка інша інформація, що може сприяти встановленню місцеперебуванню боржника чи виконанню клопотання, або яка визначена відповідною договірною стороною як необхідна.
До клопотання додаються належним чином оформлені судом, що виніс рішення, такі документи:
- – копія судового рішення;
- – довідка про те, що рішення набрало законної сили;
- – довідка про часткове виконання або невиконання рішення на території України;
- – довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день судового засідання, та копії документів, що це підтверджують, якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні;
- – копія протоколу судового засідання (або журналу судового засідання), під час якого справу про стягнення аліментів було розглянуто по суті;
- – фотокартка стягувача
Належним чином оформлену заяву/клопотання реєструють в Міністерстві юстиції України через територіальне управління юстиції.
Міністерство юстиції України як запитуючий центральний орган протягом 30-ти календарних днів після отримання заяви:
- – перевіряє наявність у ній інформації і документів
- – може повернути заяву заявнику для дооформлення у разі необхідності;
- – заповнює формуляр про передачу та направляє його разом із заявою до центрального органу запитуваної Договірної держави
- – у разі необхідності сприяє заявнику у вирішенні питання щодо здійснення перекладу документів мовою запитуваної Договірної держави відповідно до умов Гаазької конвенції 2007 року
- – на звернення запитуваного центрального органу отримує від заявника додаткові документи, необхідні для розгляду заяви, в тому числі довіреність на право представництва інтересів заявника у справі;
- – на звернення центрального органу запитуваної Договірної держави надає засвідчені компетентним органом України копії документів.
Відповідно до статті 7 Конвенції при надісланні і виконанні доручення про надання міжнародної правової допомоги застосовуються такі правила:
- суд, у провадженні якого перебуває позов про стягнення аліментів, може надіслати судові доручення для отримання додаткових доказів – документальних або інших – через органи, визначені відповідно до статті 2 Конвенції ( один судовий або адміністративний орган, , який буде діяти на її території) або до суду чи компетентного органу іншої Договірної Сторони;
- судові доручення виконують якомога швидше; якщо судове доручення не виконано протягом чотирьох місяців з моменту одержання органом, який здійснює виконання, причини такого невиконання або затримки у виконанні повідомляються органу, який склав доручення, а також Міністерству юстиції України;
- виконання судових доручень не тягне відшкодування або сплати будь-яких витрат, якими би вони не були.
Загалом, на сьогоднішній день законодавство України та міжнародні договори, учасником яких є Україна, дозволяють вирішувати питання, пов’язані з батьківською відповідальністю щодо сплати аліментів, незалежно від громадянства і місця проживання батьків та їх дітей.