Судді Олег Ткачук і Наталія Блажівська в онлайн-режимі взяли участь у нараді суддів Воєводського адміністративного суду міста Білосток (Польща) та Адміністративного суду Вільнюського округу (Литва). Зустріч відбулася 28 квітня 2022 року.
Про це повідомила прес-служба Верховного суду
Президент Воєводського адміністративного суду міста Білосток Войцех Стачурський від імені учасників наради звернувся зі словами підтримки до суддів України, які нині забезпечують функціонування судової системи в Україні.
Учасники підписали польсько-литовську декларацію про підтримку України. Один із примірників буде переданий в Україну для Верховного Суду.
Олег Ткачук нагадав, що багато років поспіль українські суди орієнтувалися на діяльність литовських та польських судів. Українське законодавство реформувалося таким чином, щоб відповідати найкращим демократичним європейським стандартам і очевидно, що наші прагнення стали однією з причин російської агресії. Відомо, що російські загарбники завжди ліквідовують суди на окупованих територіях і створюють судову систему, підконтрольну своїй владі.
Нещодавно ухвалили рішення, у якому йдеться про відшкодування шкоди, завданої збройною агресією РФ життю громадянина України (постанова КЦС ВС від 14 квітня 2022 року у справі № 308/9708/19). Це рішення – на перспективу, адже його виконати можна буде лише за допомогою міжнародного співтовариства.
В межах наради, мета якої – обмін досвідом у податкових спорах, Наталія Блажівська розповіла, що на час воєнного стану законодавець вніс зміни в оподаткуванні, які стосуються: мораторію на проведення податкових перевірок; зупинення перебігу строків, визначених податковим законодавством; відповідальності за порушення податкового законодавства; пільг з єдиного податку, плати за землю, єдиного соціального внеску, екологічного податку; оподаткування осіб, що перебувають на спрощеній системі оподаткування; плати за землю та мінімального податкового зобов’язання; податку на додану вартість; акцизного податку тощо.
Суддя КАС ВС Наталія Блажівська зауважила, що з 1 березня цього року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану приватні підприємці, незалежно від системи оподаткування, мають право не нараховувати та не сплачувати ЄСВ за себе. Це також стосується осіб, що проводять незалежну професійну діяльність, і членів фермерських господарств. У розрахунку ЄСВ до відповідної податкової декларації за періоди звільнення дані не заповнюють.
ФОПи другої та третьої групи єдиного податку та підприємства третьої групи єдиного податку можуть не нараховувати ЄСВ на заробітну плату мобілізованих працівників. Якщо ці платники єдиного податку вирішать не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників, суми ЄСВ сплатить держава.
Наталія Блажівська також зауважила, що постачання та імпорт пального є об’єктом 7 % податку на додану вартість. Відповідне від’ємне значення може бути використано лише у зменшення податкового зобов’язання.
Доповідачка звернула увагу на важливість норми, яка встановлює, що до припинення воєнного стану до витрат для цілей обрахунку податку на прибуток належать у повному розмірі (без 4-відсоткового обмеження за підпунктом 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПК України) безкоштовно передані товари / послуги (каски, бронежилети, виготовлені відповідно до військових стандартів), технічні засоби спостереження, лікарські засоби та медичні вироби, засоби особистої гігієни, продукти харчування, предмети речового забезпечення, а також інші товари, виконані роботи, надані послуги за Переліком, визначеним КМУ на користь ЗСУ, інших організацій у сфері оборони; ДСНС; закладів охорони здоров’я, а також кошти, у т. ч., перераховані на спецрахунки Національного банку України.