Що стосується безпосередньої роботи Людмили Денісової у сфері захисту прав людини, то і тут є питання. З одного боку, вона дійсно опікується питаннями захисту прав українців, зокрема, незаконно затриманих в Росії і на тимчасово окупованих територіях, та в інших країнах, соціальними та іншими пов’язаними питаннями.
З іншого боку, коли мова стосується питань більш специфічних і менш «піарних», то тут починають виникати проблеми. Показовою з цієї точки зору є ситуація, коли адвокати звертаються до Офісу уповноваженого з питань щодо доступу до персональних даних з обмеженим доступом за адвокатськими запитами. Замість того, щоб сприяти системному врегулюванню цього питання, Офіс «відфутболює» адвокатів до інших органів і обмежується відписками. Хоча до того, як омбудсменом стала Денисова, в Офісу була зовсім інша позиція.
І це – лише один системний приклад. Якщо ж звернутися до Єдиного державного реєстру судових рішень, то можна знайти десятки постанов і ухвал зі скаргам різних людей, які стосуються визнання протиправною бездіяльності Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Більше того, навіть народні депутати скаржаться на те, що Офіс омбудсмана далеко не з першого разу реагує на їхні звернення.
«Доводиться направляти по декілька депутатських запитів до Офісу омбудсмана, щоб вони звернули увагу на аспекти порушення прав, в тому числі, у державних органах, які стосуються громадян України, тільки після цього від Офісу може бути якась реакція. Я вважаю, що так не має бути, а рішення мають ухвалюватися швидко та якісно», – розповів Advokat Post нардеп Тарас Тарасенко.
Він зазначає, що з боку представників громадянського суспільства лунає доволі багато критичних відгуків щодо роботи Офісу омбудсмана. До того же якість відповідей, консультацій та допомоги від Офісу не достатньо висока, тому люди часто залишаються незадоволеними відсутністю належної уваги.