Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Багай Н.О., Берднік І.С.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс”
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 (у складі колегії суддів: Коробенко Г.П. (головуючий), Сибіга О.М., Кравчук Г.А.) про повернення апеляційної скарги
за позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі:
1. Південного офісу Держудитслужби,
2. Одеської обласної ради
до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс”,
2. Комунального некомерційного підприємства “Одеська обласна дитяча клінічна лікарня” Одеської обласної ради
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 376 370,68 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий зміст обставин справи
1.1. Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (надалі – Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держудитслужби, Одеської обласної ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Газ Ресурс» (надалі – ТОВ «Укр Газ Ресурс», Скаржник) про визнання додаткових угод недійсними та повернення надмірно сплачених коштів.
1.2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі №916/4258/23 позов задоволено повністю.
1.3. Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ “Укр Газ Ресурс” звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва 16.05.2024 у справі №916/4258/23 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
1.4. Апеляційну скаргу від імені ТОВ “Укр Газ Ресурс” подано 30.07.2024 адвокатом Серебряник О.О. через підсистему “Електронний суд”, яка на підтвердження своїх повноважень надала ордер серії АР № 1442445, долучений як додаток до апеляційної скарги.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі № 916/4258/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс” на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі № 916/4258/23 з доданими до неї матеріалами повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
2.2. Відповідна ухвала апеляційного суду обґрунтована тим, що апеляційну скаргу було подано адвокатом Серебряник О.О., яка діяла від імені ТОВ “Укр Газ Ресурс”, через підсистему “Електронний суд”. На підтвердження своїх повноважень представник додала до матеріалів апеляційної скарги ордер серії АР № 1442445, який було згенеровано у “Особистому кабінеті адвоката” на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України (www.unba.org.ua).
Суд зазначив, що цей ордер не містить власноручного підпису адвоката у графі “Адвокат”, що, відповідно до Положення № 41, є обов`язковим реквізитом. Крім того, ордер не був сформований як електронний документ через модуль у підсистемі “Електронний суд” у формі, встановленій адміністратором цієї системи, а виступав лише додатком до апеляційної скарги, що вимагало дотримання інших реквізитів, визначених Положенням № 41.
З огляду на відсутність у ордері підпису адвоката, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не мала належних повноважень для представництва інтересів ТОВ “Укр Газ Ресурс” у Північному апеляційному господарському суді. Це стало підставою для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У своїй касаційній скарзі ТОВ “Укр Газ Ресурс” просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 та направити справу до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі № 916/4258/23.
3.2. При зверненні з касаційною скаргою ТОВ “Укр Газ Ресурс” зазначає, що дії суду апеляційної інстанції слід розцінювати як прояв надмірного формалізму, який фактично призвів до обмеження права на доступ до правосуддя. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції не врахував змін, внесених рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36, яким пункт 12 Положення про ордер на надання правничої допомоги було доповнено підпунктом 12.15. Зазначена норма передбачає, що ордер вважається належним чином підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» зазначено: 1) власноручний (фізичний) підпис, або 2) ордер засвідчено електронним підписом, або 3) документ, до якого додається ордер, засвідчено електронним підписом.
Крім того, Скаржник вказує на доцільність залишення Північним апеляційним господарським судом апеляційної інстанції без руху з метою надання можливості усунути недоліки, замість її повернення. Такий підхід, за твердженням Скаржника, узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема на стадії відкриття касаційного провадження, коли заявникам надавалась можливість виправити формальні недоліки.
3.3. 12.11.2024 від Прокурора надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він вказує про необґрунтованість касаційної скарги, та просить оскаржувану ухвалу залишити без змін.
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Суду від 24.10.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ “Укр Газ Ресурс” на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі № 916/4258/23 у письмовому провадженні.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга ТОВ “Укр Газ Ресурс” підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024, якою апеляційну скаргу ТОВ “Укр Газ Ресурс” на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі № 916/4258/23 було повернуто скаржнику разом із доданими матеріалами. Підставою для прийняття такого рішення були положення пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що поданий адвокатом ТОВ “Укр Газ Ресурс” Серебряник О.О. ордер не відповідає встановленим вимогам, оскільки він не містить власноручного підпису адвоката, не сформований як електронний ордер через модуль підсистеми “Електронний суд”, а є додатком до апеляційної скарги, що не відповідає обов`язковим реквізитам, визначеним Положенням № 41.
Суд апеляційної інстанції обґрунтував своє рішення нормами абзаців 2 і 3 частини восьмої статті 6, статей 58, 60 Господарського процесуального кодексу України, а також положеннями Рішення Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, яким затверджено порядок функціонування підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Суд також врахував положення пункту 23 частини першої статті 1, частини другої статті 18 Закону України “Про електронні довірчі послуги”, статті 20 та 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, а також рішення Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (зі змінами, внесеними рішеннями від 14.02.2020 № 29 та від 17.11.2020 № 118).
Суд наголосив, що пунктом 4 Положення № 41 встановлено обов`язкові реквізити ордера, а саме: ордер має бути підписаний адвокатом та, за наявності, засвідчений його печаткою. Відповідно до пункту 6 цього ж Положення, бланки ордерів генеруються у “Особистому кабінеті адвоката” на офіційному вебсайті Національної асоціації адвокатів України. Крім того, пунктом 12.10 передбачено, що власноручний підпис адвоката є обов`язковим реквізитом ордера.
Апеляційний суд також посилався на практику Верховного Суду, наведену у низці ухвал (зокрема, від 26.01.2023 у справі № 450/605/22, від 07.02.2023 у справі № 466/77/22, від 02.03.2023 у справі № 522/14112/22 тощо) та постанов (від 22.12.2022 у справі № 450/569/22, від 07.02.2023 у справі № 466/487/22). У цих рішеннях Верховний Суд підкреслював обов`язковість власноручного підпису адвоката на ордері як підтвердження його правомочностей.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що поданий адвокатом ордер не відповідає встановленим вимогам, що стало підставою для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
5.3. Скаржник обґрунтовує свої заперечення тим, що дії суду апеляційної інстанції є проявом надмірного формалізму, що фактично унеможливило реалізацію права на доступ до правосуддя. Зокрема, за його позицією, суд не врахував зміни, внесені рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36, яким пункт 12 Положення про ордер на надання правничої допомоги доповнено підпунктом 12.15, чим обмежив право сторони на ефективний судовий захист.
5.4. Аналізуючи наведене Суд зазначає про таке.
5.5. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
5.6. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України).
5.7. Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану (ухвала Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.06.2022 у справі № 204/2321/22, постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 204/2321/22.
5.8. Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20.02.2014).
5.9. Відповідно до абзаців 2, 3 частини восьмої статті шостої Господарського процесуального кодексу України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
5.10. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
5.11. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем “Електронний кабінет”, “Електронний суд” та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
5.12. Згідно з пунктом 8 Положення № 1845/0/15-21 підсистема “Електронний кабінет” (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) – це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
5.13. За приписами абзацу 1 пункту 9 Положення № 1845/0/15-21 Процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
5.14. Пунктом 24 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що підсистема “Електронний суд” (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
5.15. Відповідно до пункту 5.4 Положення № 1845/0/15-21 електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
5.16. Згідно з пунктом 23 частини першої статті 1 Закону України “Про електронні довірчі послуги” кваліфікований електронний підпис – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
5.17. За приписами пункту 16 Положення № 1845/0/15-21 процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії – вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
5.18. Пунктом 26 Положення № 1845/0/15-21 передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
5.19. У пункті 27 Положення № 1845/0/15-21 визначено, що до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
5.20. За правилами частини другої статті 18 Закону України “Про електронні довірчі послуги” кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо: перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки; перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки; за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки; під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки; під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.
5.21. У частині першій статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
5.22. За змістом частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”.
5.23. Частиною восьмою статті 60 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
5.24. За приписами частини дев`ятої статті 60 Господарського процесуального кодексу України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
5.25. Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
5.26. Частиною четвертою статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
5.27. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
5.28. Поняття ордеру визначено у частині другій статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
5.29. Поряд з цим, Суд погоджується з аргументами Скаржника, що, посилаючись на необхідність застосування положень рішення Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41, яке встановлює вимоги до оформлення ордера для підтвердження повноважень на надання правової допомоги, суд апеляційної інстанції не врахував зміни, внесені рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04.08.2017».
Так, рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04.08.2017»:
викладено пункт 2 Положення у новій редакції:
« 9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).»;
доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 такого змісту: « 12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
5.30. Європейський суд з прав людини зауважив, що «зобов`язання використовувати електронний зв`язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов`язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною» (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 09.06.2022).
5.31. Суд підкреслює, що:
– гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами;
– ордер має бути підписаний адвокатом;
– ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом.
5.32. Отже, у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.11.2024 у справі № 483/346/24.
5.33. Відтак, оскільки подання адвокатом Серебряник О.О. як представником ТОВ “Укр Газ Ресурс” апеляційної скарги здійснено після внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення Ради адвокатів України № 162 від 04.08.2017 рішенням Ради адвокатів України від 08.06.2024 року № 36, накладення представником окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер за умови, що він доданий до документа, що посвідчений електронним підписом не вимагалося.
5.34. Таким чином, подання адвокатом Серебряник О.О. ордера через модуль підсистеми “Електронний суд” без окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису, у вигляді додатку до підписаної апеляційної скарги, є належним доказом підтвердження повноважень представника ТОВ “Укр Газ Ресурс” відповідно до частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України.
5.35. Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
При цьому, положеннями статті 400-1 Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за представництво в суді без повноважень, за якими за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги, – карається штрафом до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
5.36. Посилання суду апеляційної інстанції на практику Верховного Суду, викладену у низці ухвал (зокрема, від 26.01.2023 у справі № 450/605/22, від 07.02.2023 у справі № 466/77/22, від 02.03.2023 у справі № 522/14112/22) та постанов (від 22.12.2022 у справі № 450/569/22, від 07.02.2023 у справі № 466/487/22), є необґрунтованим. Зазначена практика була сформована до внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04.08.2017 № 162, на підставі рішення Ради адвокатів України від 08.06.2024 № 36, якими було змінено вимоги до процедури оформлення та подання таких документів.
5.37. За таких обставин суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про необхідність повернення апеляційної скарги. Тому оскаржену ухвалу апеляційного суду належить скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
6.2. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
6.3. Зважаючи на вищевикладене, Суд вважає, що касаційна скарга ТОВ “Укр Газ Ресурс” підлягає задоволенню, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 слід скасувати, а справу передати до апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
6.4. Оскільки справа передається до апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження, то розподіл судових витрат у порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс” задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 у справі №916/4258/23 скасувати, а справу передати до Північного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Укр Газ Ресурс” на рішення Господарського суду міста Києва 16.05.2024 у справі №916/4258/23.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді Н. Багай
І. Берднік
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.