Якщо особа заперечує у зв’язку зі звільненням від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, то закриття кримінального провадження не допускається

У цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому КПК.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК.

Апеляційний суд змінив вирок місцевого суду, звільнив ОСОБА_1 від покарання в порядку ч. 2 ст. 404 КПК на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК у зв’язку із закінченням строку давності. В іншій частині вирок залишено без зміни.

Позиція ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.

Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС не вважає слушними доводи касаційної скарги захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Щодо твердження захисника про нероз’яснення апеляційним судом засудженій положень ст. 49 КК, що, відповідно до висновку ОП від 06.12.2021 (справа No 521/8873/18), є підставою для скасування судового рішення.

Як зазначено у вказаній вище постанові ОП, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, частинами 1, 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК суди першої та апеляційної інстанцій мають обов’язок відповідно роз’яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст. 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Нероз’яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст. 285 КПК зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України
про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав
застосуванню.

У кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 ВС хоча і погоджується з твердженням захисника, що суд апеляційної інстанції не роз’яснив ОСОБА_1 те, що на момент апеляційного перегляду закінчилися строки притягнення останньої до кримінальної відповідальності, проте не знаходить обставини
даного кримінального провадження релевантними обставинам справи No 521/8873/18.

При цьому ВС виходить з того, що захисник в суді касаційної інстанції надала пояснення, згідно з якими засуджена ОСОБА_1 не бажала і не бажає звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, оскільки вважає себе невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК. Крім того, захисник вказала, що нею на момент апеляційного перегляду було роз’яснено її підзахисній те, що остання може заявити клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Проте засуджена ОСОБА_1 відмовилась подавати таке клопотання.

Вказані пояснення підтримала і засуджена ОСОБА_1 і зазначила, що в її діях відсутній склад інкримінованого їй кримінального правопорушення.

За змістом вимог ч. 8 ст. 284 КПК, якщо особа заперечує щодо закриття кримінального провадження з підстав звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема на підставі ст. 49 КК, то закриття кримінального провадження не допускається. В цьому разі кримінальне провадження
продовжується в загальному порядку, передбаченому КПК.

Детальніше з текстом постанови ВС від 17.08.2022 у справі No 274/4366/18 (провадження No 51-6109км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105852709.