Це виняткова процесуальна подія: поза Великою Палатою суд призначає усні слухання лише в одиничних випадках. Європейський суд з прав людини задовольнив клопотання представників заявників і призначив усні слухання у справі десяти українських дітей, яких Росія фактично захопила разом із Кримом у 2014 році (заява № 6719/23, Ukrainian Helsinki Human Rights Union on behalf of ten Ukrainian children v. Russia).
Інтереси заявників у справі представляє адвокат Сергій Заєць, експерт УГСПЛ, та юристи European Human Rights Advocacy Centre (EHRAC), інформує Українська Гельсінська спілка з прав людини.
Чому це важливо
Переважна більшість справ у ЄСПЛ розглядається виключно на підставі письмових матеріалів. Призначення усних слухань поза Великою Палатою — рідкісний виняток, і сам по собі є сигналом про особливу важливість справи.
— Усні слухання проводяться лише у визначних справах. Сама можливість участі в засіданні Європейського суду з усними слуханнями в палатній справі є унікальною, — коментує адвокат Сергій Заєць.
У цій справі — ще й двічі нетипова ситуація. По-перше, суд вже провів два раунди письмової комунікації зі сторонами — що також нехарактерно для практики ЄСПЛ. По-друге, другий раунд комунікації відбувся у березні 2026 року і містив нові питання до сторін: зокрема, чи можна вважати, що УГСПЛ довела prima facie позбавлення дітей свободи з 2014 до 2022 року, а також чи порушила Росія статтю 38 Конвенції, відмовившись надати інформацію про місцезнаходження дітей.
Те, що двох раундів письмового аргументування виявилося недостатньо і суд хоче почути сторони особисто, свідчить про змістовну складність і масштаб порушених питань.
Суть справи
Десятеро дітей — громадян України, народжених між 2009 і 2013 роками — перебували в дитячих закладах Криму на момент встановлення Росією контролю над півостровом. Після окупації їм примусово надали російське громадянство, передали на всиновлення росіянам, і відтоді їхнє місцезнаходження невідоме.
За словами адвоката Сергія Зайця, у справі йдеться про відповідальність Росії за примусову зміну ідентичності дітей — з української на російську, — їхнє свавільне усиновлення та протиправне позбавлення свободи. Ці практики він порівнює з германізацією дітей, яку здійснювала нацистська Німеччина під час Другої світової війни і яку засудив Нюрнберзький трибунал у справі RuSHA.
Скарга ґрунтується на статтях 5 і 8 Європейської конвенції з прав людини — про право на свободу та право на повагу до приватного і сімейного життя. Окремо порушується питання за статтею 38 Конвенції: Росія відмовилася виконати запит суду та надати інформацію про місцезнаходження дітей.
Контекст
Після окупації Криму в 2014 році понад 4000 дітей, позбавлених батьківського піклування, були автоматично оголошені громадянами Росії. Незважаючи на неодноразові звернення української влади, Росія відмовилася передати дітей українській стороні й розпочала процедури всиновлення.
Адвокат Сергій Заєць звертає увагу на ширший історичний контекст: відсутність реакції на російську агресію в Грузії призвела до окупації Криму, а відсутність реакції на окупацію Криму — до повномасштабного вторгнення 2022 року.
— Рішення Європейського суду — це юридична оцінка, яку неможливо змінити або переглянути, на відміну від будь-якого політичного рішення. Саме ця оцінка, як ми сподіваємося, створить прецедент, є важливим результатом цієї роботи, — підкреслює він.
Попри те, що у вересні 2022 року Росія вийшла з-під юрисдикції ЄСПЛ, Cуд продовжує розглядати справи щодо подій, які сталися до цієї дати. Рішення у справі, як очікують правозахисники, матиме значення не лише саме по собі, а й як додатковий важіль тиску в контексті кримінального переслідування Путіна і Львової-Бєлової в Міжнародному кримінальному суді.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.