Європейський суд з прав людини 20 жовтня 2026 року ухвалив рішення у справі «Капллана проти Албанії» (Kapllanaj v. Albania, заява № 34859/24).
Суд встановив порушення процесуального аспекту ст. 2 Конвенції через неефективне розслідування смерті молодого чоловіка, який у 2016 році стрибнув зі службової тераси всередині міжнародного аеропорту Тирани.
Ключова новела — Суд визнав «підозрілою» смерть людини, яка не перебувала під контролем держави: не була ув’язненою, не проходила військову службу і не перебувала на психіатричному лікуванні. Саме в таких ситуаціях Суд досі здебільшого вимагав розслідування самогубств.
Рішення ухвалено п’ятьма голосами проти двох. Скаргу щодо неспроможності влади запобігти смерті Суд відхилив як явно необґрунтовану.
Обставини справи
У день загибелі чоловік прилетів з Німеччини, перейшов із зали прибуття до зони реєстрації, піднявся внутрішніми сходами на службову терасу на висоті близько 8 метрів і за кілька хвилин розмови з поліцейськими та охороною стрибнув униз. Прокуратура відкрила провадження за статтею про доведення до самогубства, а згодом закрила його через відсутність складу злочину. Суди всіх інстанцій, включно з Конституційним Судом Албанії, це рішення підтримали. Троє суддів Конституційного Суду висловили окрему думку про неповноту розслідування.
Позиція Суду
Щодо матеріального аспекту ст. 2 Суд зазначив, що загиблий не мав психічних розладів, попередніх спроб самогубства чи погроз, а влада не знала і не повинна була знати про реальний і безпосередній ризик для його життя. Події тривали кілька хвилин, а поліцейські й охорона, за висновком Суду, зробили все можливе, намагаючись встановити з ним контакт.
Щодо процесуального аспекту Суд визнав смерть підозрілою, зважаючи на те, що вона сталася в місці великого скупчення людей і їй передувала низка підозрілих обставин. Суд вказав на очевидні напрями розслідування, якими слідство не скористалося:
- не опитали екіпаж і пасажирів рейсу, якими чоловік летів;
- не дослідили його телефон і не запитали дані про дзвінки, хоча сестра загиблого повідомила, що він часто з кимось розмовляв телефоном;
- не з’ясували, навіщо він їздив до Німеччини, про що родина навіть не знала, і звідки в нього значна сума готівки, знайдена поруч з місцем події;
- батька загиблого, заявника, не залучили до розслідування і не допитали.
Судді Пеетер Роосма і Каноліч Мінгоранс Кайрат у спільній окремій думці вказали, що більшість не пояснила, які саме обставини були підозрілими, і фактично розширила обов’язок розслідувати самогубства без достатнього обґрунтування. На їхню думку, розслідування має бути спрямоване на встановлення юридичної відповідальності, а не на з’ясування будь-яких причин самогубства.
Що це означає для адвокатів
Аналітично. Для представників родин загиблих в Україні рішення корисне з кількох причин.
По-перше, Суд застосував процесуальний обов’язок за ст. 2 Конвенції до смерті, що сталася поза контролем держави, — у публічному місці, за участю правоохоронців, з незрозумілими обставинами. Це дає аргумент вимагати повноцінного розслідування там, де слідство поспішно кваліфікує смерть як самогубство.
По-друге, Суд конкретизував очевидні слідчі дії: дані про телефонні з’єднання, опитування осіб, з якими загиблий контактував перед смертю, перевірка походження коштів і мети поїздок. Саме цих дій варто вимагати в клопотаннях і скаргах на бездіяльність. По-третє, Суд окремо наголосив, що найближчі родичі мають бути активно залучені до розслідування, а не лише інформовані про його хід.
Важливий і процесуальний урок для самих представників: заявник не подав вимоги про справедливу сатисфакцію, тому, попри встановлене порушення, Суд не присудив йому жодної компенсації.
Крім того, Суд зауважив, що заявник не повідомив про цивільний позов, який розглядається понад сім років, хоча й не визнав цього зловживанням правом на заяву. Рішення ще не набуло статусу остаточного.
Читайте також на ADVOKAT POST
- ЄСПЛ знову визнав системною неефективність розслідувань скарг на жорстоке поводження правоохоронців в Україні — вимоги ЄСПЛ до ефективності розслідувань в українських справах.
- Критерії прийнятності індивідуальних заяв за ЄКПЛ: про що треба пам’ятати, подаючи скаргу до ЄСПЛ, розповів Ігор Караман — вичерпання засобів захисту та повнота інформації в заяві.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.