Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду 22 жовтня 2026 року відкрив касаційне провадження за скаргою Кабінету Міністрів у справі № 320/31215/25, але відмовив уряду в зупиненні дії та виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року. Цією постановою визнано протиправними та нечинними пункти 17 і 17-1 постанови Кабміну від 16 серпня 2024 року № 932, на підставі яких громадян автоматично брали на військовий облік через обмін даними між реєстрами. Тож поки триває касаційний перегляд, рішення апеляційного суду залишається чинним і підлягає виконанню.
Ухвалу про відмову постановила одноосібно суддя-доповідач О. В. Кашпур, ухвалу про відкриття провадження — колегія у складі суддів О. В. Кашпур, В. Е. Мацедонської та М. І. Смоковича.
Аргументи сторін
Кабмін стверджував, що виконання постанови може негативно вплинути на повноваження Генерального штабу та ТЦК, ускладнити мобілізацію і створити ризики для обороноздатності. 20 жовтня уряд долучив лист Міністерства оборони від 15 жовтня 2026 року № 220/10/25/15518-26, у якому йдеться, що виконання рішення може спричинити масштабні зміни відомостей реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, відновлення яких у разі скасування рішення потребуватиме значних ресурсів.
Представник позивача Дар’я Тарасенко у запереченнях зазначила, що постанова апеляційного суду не передбачає автоматичних масових змін до реєстру, а зобов’язує уряд врегулювати механізм скасування помилкового взяття на облік. Крім того, за її словами, строк експериментального проєкту, передбаченого постановою № 932, уже закінчився, тож зупинення рішення не вплинуло б на можливість застосовувати спірні положення.
Позиція суду
Верховний Суд нагадав, що відповідно до ст. 129-1 Конституції судове рішення є обов’язковим до виконання, а зупинення його дії є винятковим процесуальним заходом, який потребує належного обґрунтування (ст. 375 КАС). Обставини, наведені урядом, зокрема в листі Міноборони, на думку суду, не дають достатніх підстав для зупинення, а інших доказів Кабмін не надав.
Суд окремо наголосив, що, вирішуючи це питання, він не перевіряв законності самої постанови апеляційного суду. Касаційне провадження відкрито на підставі пп. 3, 4 ч. 4 ст. 328 КАС, тобто через відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування відповідних норм та доводи про процесуальні порушення.
Нагадаємо, апеляційний суд визнав, що закон не передбачає «автоматичного відновлення» на обліку осіб, яких раніше виключили з нього як непридатних до служби, а взяття на облік є юридичним актом, а не «технічною» процедурою. Позивача військово-лікарська комісія визнала непридатним ще у 2017 році, але у травні 2025 року він побачив себе на обліку в «Резерв+».
Що це означає
Аналітично. Для осіб, яких автоматично поставили на облік попри попереднє виключення, рішення апеляційного суду залишається чинною підставою вимагати виправлення відомостей. Водночас воно не скасовує автоматично записів у реєстрі щодо кожного громадянина: уряд зобов’язаний лише врегулювати механізм скасування такого взяття на облік, і поки цього не зроблено, захист доведеться здійснювати в індивідуальному порядку, посилаючись на постанову від 16 вересня 2026 року. Відмова у зупиненні також показує, що загальні посилання органів влади на інтереси мобілізації та обороноздатності без конкретних доказів не є достатньою підставою для відступу від принципу обов’язковості судового рішення. Остаточне вирішення спору залежить від касаційного перегляду, і через відсутність висновку Верховного Суду щодо цих норм його результат матиме значення для всіх подібних справ.
Читайте також на ADVOKAT POST
- Кабмін оскаржив у касаційному порядку визнання нечинним автоматичного взяття на військовий облік — мотиви апеляційного суду в цій справі.
- Про супровід адвоката під час отримання військовозобов’язаними відстрочки від призову під час мобілізації Андрій Іваницький — правнича допомога у питаннях військового обліку.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.
