КАС ВС є судом першої інстанції в спорах за позовами щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Етичної ради, ВП ВС – апеляцією

Велика Палата Верховного Суду розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Етичної ради на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року (судді Білак М. В., Губська О. А., Загороднюк А. Г., Калашнікова О. В., Соколов В. М.) у справі № 990/146/22 за позовом ОСОБА_1 до Етичної ради, Вищої ради правосуддя (далі – ВРП), треті особи: Рада суддів України, ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними і зобов`язання утриматися від вчинення дій та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1.       У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом Етичної ради та ВРП, у якому просив визнати протиправними дії відповідачів щодо допуску до співбесіди ОСОБА_2 як кандидата на посаду члена ВРП та зобов`язати Етичну раду зняти зі співбесіди цього кандидата.

2.       Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 направив до Етичної ради заяву про зняття зі співбесіди кандидата на посаду члена ВРП ОСОБА_2 , яка, на думку позивача, містить докази вчинення цим кандидатом порушень прав людини. Проте Етична рада провела співбесіду з указаним кандидатом.

3.       На переконання позивача, протиправними є дії ВРП та Етичної ради щодо допуску до співбесіди ОСОБА_2 як кандидата на посаду члена ВРП.

Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

4.       Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04 листопада 2022 року: відмовив у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до ВРП; позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Етичної ради передав за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), оскільки встановив, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

5.       Судове рішення в частині передачі справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у відповідній частині позовних вимог мотивовано тим, що ОСОБА_1 заявив позовні вимоги до Етичної ради, тобто до суб`єкта оскарження, якого немає в переліку, визначеному статтею 22 КАС України, а також щодо правовідносин, які не визначені пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-IX) та частиною третьою розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

6.       Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач при зверненні із цим позовом до суду в частині позовних вимог до Етичної ради порушив правила інстанційної підсудності, а тому позовну заяву слід передати за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача, а саме до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

7.       Не погодившись із указаною ухвалою суду першої інстанції у частині передачі справи до іншого суду, Етична рада подала апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що вважає її необґрунтованою й такою, що порушує норми процесуального права.

8.       Скаржник вважає, що суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення помилково не врахував вимог пункту 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, не надав правової оцінки повноваженням Етичної ради та її ролі в процедурі обрання (призначення) відповідними органами членів ВРП, меті Закону № 1635-IX та положенням Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIIІ «Про Вищу раду правосуддя».

9.       На думку відповідача, суд першої інстанції сформулював помилковий висновок про віднесення до інстанційної юрисдикції місцевих адміністративних судів справ про оскарження рішень, дій або бездіяльності Етичної ради.

10.  У зв`язку з викладеним Етична рада просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу передати до Верховного Суду як суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позиція інших учасників справи

11.  На момент розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 відзиву на апеляційну скаргу Етичної ради до Великої Палати Верховного Суду не надіслав.

12.  Ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у відкритті провадження в адміністративній справі стосовно позовних вимог до ВРП в апеляційному порядку не оскаржено.

Рух апеляційної скарги

13.  Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 23 листопада 2022 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою Етичної ради, а ухвалою від 07 грудня 2022 року призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України, оскільки Велика Палата Верховного Суду в межах поданої апеляційної скарги лише перевіряє правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права і не з`ясовує та не оцінює фактичних обставин справи з огляду на практику Європейського суду з прав людини про доцільність розгляду справи на основі письмових доказів у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01).

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

14.  Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

15.  Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

16.  Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

17.  Відповідно до положень пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

18.  Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

19.  Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

20.  За змістом частини четвертої статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів ВРП, щодо питань обрання (призначення) на посади членів ВРП, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

21.  На підставі пункту 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо рішень, дій чи бездіяльності органів, які оцінюють членів ВРП відповідно до Закону № 1635-IX.

22.  Згідно з пунктом 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX усі справи, пов`язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), проводять оцінювання членів ВРП, щодо питань обрання (призначення), оцінювання членів ВРП підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції та Великій Палаті Верховного Суду як суду апеляційної інстанції.

23.  Отже, Верховний Суд є судом першої інстанції для розгляду справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу, який має повноваження оцінювати членів ВРП. Цим органом є Етична рада як стосовно власне такого оцінювання, так і стосовно сприяння органам, що обирають (призначають) членів ВРП, у встановленні відповідності кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності.

24.  Зважаючи на межі апеляційного перегляду, Велика Палата Верховного Суду повторює раніше висловлену позицію про те, що питання відповідності позовної заяви вимогам КАС України, у тому числі щодо встановленого законом права особи на звернення з адміністративним позовом, має вирішуватися компетентним на те судом (постанова від 11 серпня 2022 року у справі № 990/54/22), який залежно, зокрема, від предмета позову повинен ухвалити рішення про відкриття провадження в адміністративній справі чи про відмову в його відкритті.

25.  У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Етичної ради, у якому оскаржує її дії щодо допуску ОСОБА_2 до співбесіди як кандидата на посаду члена ВРП та просить суд зобов`язати Етичну раду вчинити певні дії, а саме зняти зі співбесіди кандидатуру ОСОБА_2 на посаду члена ВРП.

26.  Верховний Суд є судом першої інстанції для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження в зазначеній справі з урахуванням положень, визначених пунктом 5 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX і пунктом 3 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону № 1635-IX. Наведене свідчить про помилковість висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо необхідності передачі позовної заяви ОСОБА_1 за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

27.  Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне скасувати ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року в частині передачі позовної заяви ОСОБА_1 за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

28.  Відповідно до частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

29.  Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення в частині передачі справи до іншого суду з порушенням норм процесуального права, то оскаржувана ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року у відповідній частині підлягає скасуванню, а справа – направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 320, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Етичної ради задовольнити.

2. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2022 року в частині передачі за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви ОСОБА_1 у частині позовних вимог до Етичної ради скасувати, а справу № 990/146/22 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.