Коли нерухоме майно, яке перебуває в спільній частковій власності сторін, може бути об’єктом поділу в натурі

10 серпня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності, та припинення права спільної часткової власності.

Суд установив, що позивачу на праві спільної часткової власності належить 19/20 частин домоволодіння, що складається з житлового будинку, який позначений на плані під літерою «Б», погреба, літнього душу, туалету, літньої кухні. Інша 1/20 частка у цьому домоволодінні належить відповідачу, яка придбала у попереднього власника недобудований житловий будинок готовністю 36 %, позначений на плані під літерою «Е». Між сторонами склалися складні стосунки. Згідно з висновком судово-будівельної експертизи встановлено один варіант технічно можливого поділу домоволодіння з урахуванням часток майна у спільній частковій власності співвласників.

Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі No 180/1498/17 (провадження No 61-46255св18) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном, що перебудова домоволодіння, у тому числі і будівництво спірної літньої кухні, була узгоджена між попередніми співвласниками та з органами місцевого самоврядування.

Суд першої інстанції поділив домоволодіння між ОСОБА_1 та ОСОБА_ 2.

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, відмовив у задоволенні позову, зазначивши, що відсутня інформація щодо виданих дозволів та реєстрації інших документів дозвільного характеру, які б надавали право на виконання підготовчих і будівельних робіт та прийняття об’єкта (недобудованого
житлового будинку готовністю 36 %) до експлуатації.

Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції з огляду на таке.

Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України, відповідно до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються.

При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій
власності, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласника (співвласників), тобто складати окремий об’єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об’єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.

У справі, що переглядалася, запропоновано варіант технічно можливого поділу
домоволодіння з урахуванням часток майна у спільній частковій власності
співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Також зобов’язано ОСОБА_1, ОСОБА_2
улаштувати необхідні інженерно-технічні заходи, які перешкоджають стіканню
атмосферних опадів з крівель і карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Відповідно до проведеного дослідження на місцевості та відомостей, зазначених у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права
власності, експертом не встановлено самовільно збудованих об’єктів на території домоволодіння.

Ураховуючи, що нерухоме майно, яке є у спільній частковій власності сторін, може бути поділено в натурі, ураховуючи, що недобудований житловий будинок
готовністю 36 %, позначений на плані під літерою «Е», є складовою частиною
спірного домоволодіння та інформація про нього внесена у Державний реєстр
речових прав на нерухоме майно, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у цій конкретній справі наявні підстави для задоволення позову.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи ОСОБА_2 про те, що у спірному домоволодінні є самовільно збудовані споруди, оскільки зазначене спростовується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, висновком судово-будівельної експертизи, матеріалами інвентаризаційної справи на домоволодіння та висновками, які містяться у постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року, ухваленій у справі No 180/1498/17 (провадження No 61-46255св18) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном.

Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі No 180/1633/17 (провадження No 61-21276св21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105693686.