Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 366 КК, та визнали його невинуватим за ч. 2 ст. 364 КК і виправдали на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
У касаційній скарзі засуджений зазначає, що висновок судово- почеркознавчої експертизи є неналежним та недопустимим доказом, оскільки процедура відібрання вільних та експериментальних зразків його підпису та почерку відбулася з порушенням його права на захист, адже він під час відібрання у нього цих зразків згідно з постановою слідчого перебував у статусі
свідка.
Позиція ККС
залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: ККС вказав, що суд апеляційної інстанції зазначив, що при відібранні зразків підпису та почерку засудженому роз’яснено норми статей 65 та 66 КПК, що регулюють питання участі в кримінальному провадженні саме свідка, його прав та обов’язків, що, як правило, у більшості випадків у кримінальних провадженнях слідчі оголошують постанову про відбір зразків підписів та почерку після допиту свідка (або підозрюваного). Тобто заздалегідь (у повістці) не повідомляється про те, що у свідка (або підозрюваного), крім проведення допиту, ще й будуть відбирати експериментальні зразки. Тому особа, яка викликана для допиту в якості свідка (або підозрюваного), і в минулому підписувала або заповнювала документи, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, повинна бути обізнана і підготовлена до можливого відбору зразків, а тому апеляційний суд дійшов висновку про те, що вказані твердження не можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в цій частині, колегія суддів ККС зауважила, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 66 КПК свідок має право користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями ст. 50 цього Кодексу.
Матеріали провадження не містять даних про те, що зазначене право не було роз’яснено засудженому, як свідку. Також відсутні дані про те, що він був позбавлений можливості реалізувати таке право, в тому числі під час відібрання експериментальних зразків. А тому доводи у цій частині не свідчать про наявність істотного порушення КПК.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 31.07.2025 у справі № 385/1724/17 (провадження № 51-1127км25) https://reyestr.court.gov.ua/Review/129342880
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.