Масштабування – найамбітніша мета кожного успішного підприємства. Щоб скоротити час для її досягнення, простіше взяти під контроль інші підприємства, які вже закріпилися на ринку та досягли певних показників.
Придбання діючого бізнесу має такі переваги:
- збільшення частки присутності на ринку певних товарів чи послуг;
- інвестиції з метою збільшення капіталу;
- отримання представництва на регіональних ринках;
- вихід на іноземні ринки
- інноваційність.
Пропоную проаналізувати зміст договорів та роль адвоката в процесі придбання корпоративних прав підприємства.
Чужий бізнес – це ж «кіт у мішку» і навряд чи потенційний покупець має повне уявлення про стан кредиторської й дебіторської заборгованості, товарних залишків, кількість та контакти постачальників товарів, стан договорів із ними, стан трудових відносин на підприємстві тощо. Тому для покупця бізнесу важливо взяти тайм-аут для глибокого аналізу об’єкта купівлі перед укладенням фінального договору.
Якому ж продавцю цікаво, щоб його бізнес розбирали по цеглинках потенційні покупці? Вони ж можуть отримати доступ до конфіденційної інформації і, якщо угода з продажу підприємства не відбудеться, то скористатися нею для власної вигоди. Здебільшого на конкурентному ринку така вигода одній компанії завдає шкоду іншій.
Передчасний витік інформації про продаж бізнесу, безумовно, призводить до панічних настроїв у трудовому колективі, у зв’язку з чим уповільнюються бізнес-процеси, працівники починають підшукувати собі інше місце роботи, не задаючи прямих запитань керівництву та не очікуючи пропозицій від нових власників.
Як же бути в ситуації, коли потенційному покупцеві необхідно з усіх боків перевірити бізнес, який він збирається купити, а продавцеві – убезпечити збереження конфіденційної інформації від розголошення та трудовий колектив від зайвого хвилювання?
У такому випадку потенційні продавець і покупець можуть укласти між собою попередній договір купівлі-продажу корпоративних прав, у якому передбачити всі етапи підготовки до основної угоди, зокрема, юридичну та фінансову перевірку предмета купівлі-продажу.
Не заглиблюючись у юридичні тонкощі самої процедури переходу права власності на корпоративні права підприємства, яка визначена в Цивільному кодексі України, Законі України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 року №2275-VIII, Законі України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року №514-VI, Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 року №755-VI тощо, сконцентруюся на рекомендованому змісті договорів та процедури їхнього укладання.
Отже, Попередній договір.
Вважаю його головним документом у процесі придбання підприємства. Обов’язковість укладання Попереднього договору купівлі-продажу корпоративних прав не передбачена жодний законодавчим актом, але без опрацювання його детального змісту сторони обов’язково нароблять помилок та навіть при всьому бажанні можуть не досягнути бажаної мети.
У зміст такого Попереднього договору я рекомендував би включити такі пункти:
- Предмет договору, іншими словами, обсяг корпоративних прав, які підлягають відчуженню та їхня ідентифікація.
- Ціна корпоративних прав та порядок розрахунків між сторонами.
- Дата та місце укладання основного договору купівлі-продажу (такий договір за бажанням сторін може бути укладено в простій письмовій формі або з нотаріальним посвідченням).
– Перелік документів за родовими ознаками, який покупець запитує в продавця, а продавець йому зобов’язується у визначений термін надати для перевірки предмета купівлі. Це можуть бути ліцензії, договори, клієнтські бази, об’єкти інтелектуальних прав, правовстановлюючі документи на рухоме та нерухоме майно, первинна бухгалтерська та фінансова документація тощо.
- Порядок проведення інвентаризації об’єктів рухомого та нерухомого майна, товарних залишків на складі, якщо такі знаходяться у власності підприємства, яке купується (важливо правильно визначити кількісний та якісний склад двосторонньої комісії, що буде проводити таку інвентаризацію, а також порядок фіксації її результатів.
- Порядок фіксації й охорони майна товариства, яке було виявлено двосторонньою комісією під час інвентаризації, та усунення загрози його пошкодження, викрадення до моменту переходу контролю за підприємством до нового власника.
- Конфіденційність, порядок обміну інформацією та відповідальних осіб за її збереження. Важливо визначити з кожної сторони конкретну персоналію, яка буде нести особисту відповідальність за обмін і розголошення інформації.
- Гарантії продавця щодо отримання необхідних погоджень та повноважень на укладання Попереднього та Основного договору від вищого органу підприємства, корпоративні права якого відчужуються (загальних зборів, власника, тощо).
- Передбачити порядок співбесід із ключовими працівниками підприємства, яке купується, щодо їхнього ставлення до зміни власника. Цей пункт важливий, якщо, крім придбання активів, покупець розраховує на те, що на підприємстві будуть працювати певні висококваліфіковані фахівці.
- Урегулювання питань з Антимонопольним комітетом України, якщо в цьому є потреба.
- Порядок сплати та розмір гарантійної суми як засобу виконання зобов’язань сторін і можливості застосування реальної відповідальності.
- Відповідальність сторін за порушення умов, викладених у Попередньому договорі.
- Порядок розірвання договору та наслідки.
Окремий розділ в Попередньому договорі необхідно присвятити змісту Основного договору, де, крім предмету, строку та ціни корпоративних прав, бажано передбачити:
- Перелік та порядок підписання документів, необхідних для переходу права власності на корпоративні права до покупця та їхньої державної реєстрації.
- Перехідний період зміни власника підприємства, під час якого важливо заздалегідь передбачити процес звільнення керівного складу, який не забажав надалі співпрацювати з новим власником так, щоб не уповільнити налагоджені бізнес процеси, а службі HR вчасно почати пошук заміни.
- Порядок приймання-передачі документів та активів, які знаходились на балансі підприємства та були зафіксовані під час інвентаризації.
- Порядок розголошення інформації про зміну власника підприємства та зміну бренду, якщо така буде відбуватися.
- Передачу інформації про основних контрагентів та допомогу в налагоджуванні ділових стосунків.
- Момент припинення Основного договору, умови та наслідки його розірвання.
Після успішного завершення процедур, обумовлених у Попередньому договорі, сторони виходять на підписання Основного договору купівлі-продажу корпоративних прав та їхню державну реєстрацію.
Після переходу права власності на корпоративні права підприємства настає складний перехідний етап здійснення фактичного контролю за підприємством, де роль адвоката полягає в правильному документальному забезпеченні вказаного процесу.
Звісно, що з точки зору правозастосування в описаній процедурі багато спірних питань стосовно того, чи можна включати в такі договори певні зобов’язання, але, керуючись принципом добросовісності сторін, свободи договору, дійсності правочину та особистого досвіду, уважаю максимально регламентований договір найбільш дієвим в цьому виді правовідносин.