Терористичний акт вважається вчиненим з метою привертання уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного та з метою впливу на прийняття рішень, вчинення або невчинення дій державною владою чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, у разі вчинення винуватим протиправних дій, спрямованих на зрив заходів військових комісаріатів з військової мобілізації, графіків постачання силам антитерористичної операції паливних матеріалів та військової техніки, розміщених на складських приміщеннях та залізничних станціях, зрив збору приватною установою гуманітарної допомоги.
Обставини справи: ОСОБА_1 було визнано винуватим, зокрема, у тому, що він, маючи намір призупинити роботу державної установи та зірвати заходи з військової мобілізації, а також з метою привернення уваги суспільства та органів державної влади до подій, які відбуваються в зоні проведення АТО у східних регіонах України, створення тиску на органи державної влади для схиляння до прийняття рішення відносно її зупинення, запланував здійснення терористичного акту по відношенню до військових комісаріатів. Для реалізації свого умислу ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 ручний вогнемет, а ОСОБА_2 вчинив постріл з цього вогнемету по робочим кабінетам, розташованим на другому поверсі адміністративної будівлі військових комісаріатів. В результаті здійсненого ОСОБА_2 пострілу, була частково пошкоджена стіна другого поверху будівлі військкомату, вибито скло в робочих кабінетах, порушена робота установи.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з невстановленими слідством особами за допомогою вогнемета здійснили постріл по приміщенню офісу приватної юридичної установи, яка займалася збором гуманітарної допомоги для бійців АТО. В результаті вибуху було пошкоджено приміщення офісу та автомобіль, належний ОСОБА_4.
Окрім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Після встановлення на РПГ-22 часових
механізмів разом з невстановленими слідством особами відповідно до розробленого плану доставила два РПГ-22 з приєднаним часовим механізмом, до місця розташування колишньої військової бази, які встановили на заздалегідь підготовлені триноги та націлили їх в бік ємностей з пальним і, активувавши часовий механізм на гранатометах, відійшли на безпечну для них дистанцію. Однак з технічних причин, які не залежали від їхньої волі, пострілів не відбулося, оскільки РПГ-22 не спрацювали.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК, ч. 1 ст. 258 КК, ч. 2 ст. 258 КК, ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 258 КК, ч. 1 ст. 396 КК.
Цим же вироком ОСОБА_1 ви знано невинуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 263 КК за епізодом зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, що були у нього вилучені та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК виправдано за недоведеністю його винуватості.
Апеляційний суд змінив цей вирок у частині призначення покарання.
У касаційній скарзі засуджений вказує на неправильне застосування норм кримінального права України та стверджує, що судами не встановлено конкретними доказами мету вчинення ним злочину, передбаченого ст. 258 КК.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС констатує, що суд першої інстанції на підставі всебічно досліджених та вірно оцінених доказів дійшов обґрунтованого висновку про встановлення в діях ОСОБА_1 поза розумним сумнівом усіх ознак складу злочину, передбаченого ст. 258 КК.
Твердження засудженого щодо невстановлення судом ознак об’єктивної сторони складу злочинів, передбачених ст. 258 КК, на підставі не доведення мети вчиненого злочину, суперечить нормам матеріального права, а саме складу злочину, передбаченого ст. 258 КК.
Сукупністю доказів встановлюється об’єктивна сторона складу злочину, а саме дії особи, їх конкретна реалізація. У той же час мета вчинення злочинів тісно
пов’язана з вольовим ставленням особи до суспільно небезпечних наслідків свого діяння, визначає направленість дій, результат, до якого прагне особа, і встановлюється шляхом аналізу скоєного особою конкретного діяння.
Терористичний акт є одним із найнебезпечніших злочинів проти громадської
безпеки. Він створює загальну небезпеку, заподіює значну чи тяжку шкоду життю і здоров’ю ні в чому невинних людей, власності, довкіллю, нормальному
функціонуванню органів влади, підприємств, установ чи організацій,
характеризується застосуванням зброї, жорстокістю, насильством, здатний
дестабілізувати соціально-політичну обстановку в суспільстві чи в окремих регіонах, дезорганізувати роботу органів влади, викликати у населення: шок, почуття напруги, незахищеності і громадського неспокою, тривоги і занепокоєння, посіяти страх і безпорадність тощо.
Із суб’єктивної сторони терористичний акт може бути вчинений лише з прямим
умислом.
Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони терористичного акту є наявність мети: порушення громадської безпеки; залякування населення; провокація воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення; вплив на прийняття рішень, вчинення або невчинення дій державною владою чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами; привертання уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста).
Так, судом було встановлено, що метою здійснення терористичного акта по відношенню до військових комісаріатів є зрив заходів з військової мобілізації,
оскільки військові комісаріати є місцевими органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військової служби
та мобілізаційної підготовки на відповідній території.
Так само суд вірно встановив, що метою терористичних актів за місцями
розташування складських приміщень або залізничних станцій є саме зрив графіків постачання сил АТО паливними матеріалами та військовою технікою, які на момент скоєного знаходилися на цих об’єктах. Оскільки приватна юридична установа на момент інкримінованих засудженим діянь займалася збором гуманітарної допомоги для бійців АТО, то метою скоєння терористичного акту на офіс цієї установи суд вірно визнав намагання зірвати збір цієї гуманітарної допомоги. Аналогічним чином суд встановив мету скоєння терористичних актів і за іншими епізодами злочинної діяльності.
Детальніше з текстом постанови ВС від 27.09.2022 у справі No 752/1734/16-к (провадження No 51-2798км20) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106517352.